Законодавство
9 основних новацій Кодексу про адміністративні проступки
У Верховній Раді України зареєстровано проект Кодексу про адміністративні проступки № 11386, який складається із 503 статей, що об’єднані у 9 розділів.
Ініціатори проекту виділяють такі його основні новації:
1) об’єднання в КУАП всіх норм, які передбачають склади адміністративних проступків. Положення щодо відповідальності за адміністративні проступки будуть вилучені з інших нормативно-правових актів, у тому числі підзаконних;
2) вилучення зі сфери адміністративного деліктного законодавства правопорушень, які мають цивільно-правовий характер або є предметом розгляду адміністративних судів;
3) розмежування кримінальних та адміністративних правопорушень. У рішенні Конституційного Суду України від 21 липня 2021 р. № 5-р(II)/2021 зазначено, що, по-перше, в законодавстві України бракує розмежування кримінальних та адміністративних правопорушень на підставі чітких критеріїв, по-друге, накладення певних адміністративних стягнень за скоєння адміністративних правопорушень, зокрема значних за розміром штрафів, адміністративного арешту, має не лише превентивну мету, а й каральну, яка є характерною для кримінального покарання, а не адміністративного стягнення.
Читайте також: Правосуддя моделі воєнного стану
Розглядаючи цю справу, Суд дійшов висновку, що проблема чинного законодавства про адміністративні правопорушення лежить не в площині процесуального обмеження права на касаційне оскарження постанов суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення (оскільки за своєю сутністю таке обмеження загалом є допустимим та не спричиняє порушення права на судовий захист), а в унормуванні в законодавстві про адміністративні правопорушення великої кількості правопорушень, які за своєю природою або характером і ступенем суворості стягнення належать до кримінальних правопорушень.
Верховній Раді України слід забезпечити законодавче регулювання цього питання таким чином, щоб адміністративні правопорушення було відмежовано від кримінальних на підставі чітких критеріїв;
4) визнання суб’єктами вчинення адміністративних проступків фізичних та юридичних осіб. Діяння юридичної особи вважатиметься караним, якщо воно є наслідком діянь фізичних осіб, що її представляли у відповідних відносинах.
Проект відмовився від визнання суб’єктами адміністративних проступків посадових осіб, які діють від імені юридичної особи. У цих випадках суспільно шкідливими є наслідки невиконання певних правил (наприклад, охорони природи, благоустрою тощо) саме юридичною особою, а в межах юридичної особи має вирішуватися внутрішнє питання (поза інститутом адміністративної відповідальності) про характер і межі відповідальності її посадової особи;
5) існуюча теорія вини адміністративних правопорушень, механічно запозичена з кримінального права, в проекті замінена на інший підхід. Відповідно до нього фізична особа, у тому числі та, яка представляла у відповідних відносинах юридичну особу, вважатиметься винуватою у вчиненні діяння, якщо дія або бездіяльність є усвідомленою і має наслідком порушення положень закону. Така новація дозволить визнати юридичних осіб повноцінними суб’єктами відповідальності і привести вітчизняне законодавство в цій частині у відповідність до правової доктрини та законодавства західно-європейських країн;
Читайте також: У Раді з’явився законопроект, який кардинально змінить покарання для ухилянтів
6) запровадження презумпції невинуватості у справах про адміністративні проступки – особа вважатиметься невинуватою у вчиненні адміністративного проступку і до неї не може бути застосовано адміністративне стягнення, доки факт вчинення нею адміністративного проступку не буде доведено у визначеному законом порядку і встановлено рішенням адміністративного органу, уповноваженого цим Кодексом, що набрало чинності.
Особа, яка притягуватиметься до адміністративної відповідальності, не зобов’язана буде доводити свою невинуватість;
7) наповнення новим змістом принципу законності, згідно з яким особи підлягатимуть відповідальності за порушення правил, вимог, режимів, лімітів, порядків, нормативів, норм, технологій, строків, обмежень, передбачених цим Кодексом, які встановлені виключно на підставі закону України;
8) упорядкування системи суб’єктів притягнення до відповідальності. Адміністративні проступки згідно з проектом підвідомчі лише органам виконавчої влади, державним органам, органам місцевого самоврядування, тобто адміністративним органам;
9) оновлення переліку адміністративних стягнень та інших правових наслідків вчинення адміністративних проступків. Змінено й спосіб визначення розміру штрафів. Вони поділяються на десять категорій, виходячи зі ступеню тяжкості адміністративних проступків.
