Події
Злочини проти основ національної безпеки України: актуальна практика Верховного Суду
Від початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну судова система зіткнулася з багатьма труднощами. Серед них як складна безпекова ситуація та технічні питання здійснення правосуддя, так і зміни до ККУ.
Про те, як змінилася судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в умовах воєнного стану у справах щодо злочинів проти основ національної безпеки України, розповіла начальник відділу систематизації судової практики управління аналітичної та правової роботи ККС ВС Юлія Ліхолєтова в межах круглого столу «Злочини проти основ національної безпеки. Актуальні питання та судова практика».
Спікерка представила детальний аналіз окремих рішень ККС ВС, які стосувалися посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК України), вчинення державної зради (ст. 111 КК України) та колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України). Зокрема, в справі № 750/2292/22 (постанова ККС ВС від 5 грудня 2023 року) було розглянуто питання щодо кваліфікації дій особи, спрямованих на зміну території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за ч. 1 ст. 110 КК України.
Також на розгляді ККС ВС перебували справи, в яких особи були звинувачені в державній зраді. Одна з них (постанова від 22 серпня 2023 року у справі № 759/4148/17) стосувалася кваліфікації дій судді, яка продовжила здійснювати правосуддя в окупованому Криму. В цьому випадку суд дійшов висновку, що здійснення за таких умов «правосуддя» від імені рф свідчить про порушення суддею Конституції України присяги судді, оскільки забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення та функціонування незаконно створених органів судової влади рф на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади рф з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим.
Учасники заходу обговорили особливості кваліфікації дій осіб, які надали добровільну згоду на роботу в незаконно створених окупаційною владою органах. Особливу увагу було приділено справам, що стосуються призначення на посади в правоохоронні органи. Жваву дискусію викликали й питання щодо розмежування складів злочинів державної зради та колабораційної діяльності, пособництва державі-агресору, освітнього колабораціонізму.
Джерело: Юридичний вісник України
