Connect with us

Події

Десятиліття корупції в Україні: побороли чи очолили?

Опубліковано

Аналіз стану досудового розслідування та судового розгляду корупційних кримінальних правопорушень за останні 10 років (2013‒2023 рр.)

Четвертого липня цього року в Союзі юристів України пройшов круглий стіл, де обговорювалися результати підготовленого мною «Аналізу стану досудового розслідування та судового розгляду корупційних кримінальних проваджень за останні 10 років (2013 – 2023 рр.)». Можу додати, що на це дослідження автор витратив понад 4 місяці кропіткої роботи. При цьому, я чітко собі усвідомлював, що на його презентацію потрібно запросити юристів, які повинні бути в темі цієї проблематики, бо про боротьбу з корупцією в нашій країні говорить багато хто, в тому числі й ті, хто ніколи не брав участі ні в оперативно-розшуковій діяльності з виявлення й документування таких злочинів, ні в їх досить складному досудовому розслідуванні, а тим більше судовому розгляді. Другою складністю в проведенні цього заходу була нинішня складна ситуація в державі, обумовлена тяжкими боями з ворогом на передовій, та й у відносно мирному тилу похвалитись нічим, зокрема через непрофесійні підходи до управління державою. Але сама ця тема надзвичайно актуальна, коли від її вирішення, а не замовчування, чи, тим більше, заперечення, як це робить влада, ми отримаємо лише додаткові дивіденди, про що, до речі, говорять останнім часом і наші, так звані, «партнери».

Читайте також: Корупція та мовне питання

Про учасників і саму дискусію

З урахуванням викладеного, зазначу, що в засіданні круглого столу взяли участь академік НАПрНУ, доктор юридичних наук, професор, багаторічний викладач Національної академії внутрішніх справ України В. Шакун, екс-перший заступник голови СБУ – начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, генерал лейтенант В. Підболячний, перший директор Державного бюро розслідувань України, а в минулому керівник слідчого управління ГСУ Генеральної прокуратури України Р. Труба, екс начальник Головного слідчого управління СБУ, в минулому начальник управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснювали слідчі з ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України, генерал-майор Г. Остафійчук, голова ГО «Українське юридичне товариство», адвокат О. Березюк, голова ГО «Рада громадського контролю», в минулому один із керівників слідчого управління ГСУ Генеральної прокуратури України, адвокат О. Шрам, голова громадської спілки «Центр запобігання та протидії корупції», доктор філософії в галузі права В. Мартиненко, шеф-редактор загальнонаціональної газети «Юридичний вісник України», голова Київської міської організації «Союз юристів України», професор, доктор юридичних наук В. Ковальський, полковник міліції, багаторічний керівник секретаріату комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, а потім і секретаріату Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук Я. Василькевич, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького, кандидат юридичних наук, адвокат М. Сірий, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Європейський правозахист», адвокат, а в минулому багаторічний слідчий і прокурор І. Балик та керуючий партнер Національної антикризової групи Т. Загородній.

Як бачимо, все це люди знані, фахові і зі своєю власною позицією щодо проблематики круглого столу. Похвально й те, що то обговорення оприлюднених мною результатів проведеного аналізу викликало жваве обговорення серед учасників, більшість із яких правильно й професійно розставили акценти щодо даної проблематики, хоча сама проблема корупції в нашій державі змусила декого з виступаючих відхилитися від теми обговорення, тобто від проблеми виявлення, розслідування таких злочинів та їх судового розгляду, але, як кажуть, у дискусії й народжується істина, за що я всім учасникам щиро вдячний. По закінченню обговорення всі погодилися з тим, аби цей аналіз направити в Офіс Президента України та голові Верховної Ради України. А в зв’язку з тим, що нинішній Генеральний прокурор фактично самоусунувся від даної проблеми, як проблем протидії злочинності загалом, а тим більше корупції, прийнято спільне рішення йому аналіз не направляти. Усі погодилися із пропозицією, щоб даний аналітичний матеріал видати окремою працею з метою її подальшого розповсюдження та використання як органами правопорядку, так і в наукових та навчальних цілях. До сказаного на круглому столі долучаю й свій виступ. Вибачте, що вийшов завеликим, але й зібрані аналітичні матеріали, повірте, теж достатньо об’ємні.

Які тенденції висвітлив проведений аналіз?

Події на Євромайдані в листопаді–грудні 2013 року були викликані невдоволенням наших громадян тодішньою політичною системою, масштабною корупцією та порушеннями прав громадян, що в сукупності привернуло увагу майже всього світу. Саме відтоді питання корупції стало однією з основних тем для обговорення в українському суспільстві, на фоні чого нова влада України взяла на себе відповідні зобов’язання посилювати боротьбу з корупцією. Але після 10-ти років, що минули, результат, на жаль, невтішний, адже в Україні, де наразі йде важка і кровопролитна війна з ворогом, не менш небезпечним ворогом продовжує залишатися й корупція, а недолугі «реформаторські» експерименти привели лише до небаченого в світі збільшення кількості органів правопорядку, в тому числі й «антикорупційних», додаткової, «паралельної» до вже діючої, другої прокуратури (САП) та навіть свого особливого суду – ВАКС, створених у порушення Конституції, що в підсумку лише, вибачте, примножило корупцію.

А в цей же час, усі як один можновладці, в тому числі й Президент України, керівники антикорупційних органів правопорядку, частина «грантових» організацій, які існують на іноземні кошти під виглядом «представників» нашого суспільства, стверджують у своїх інтерв’ю, що корупція майже переможена, а минулий рік був ледь не найкращим за всі останні часи. Вказувалося й на те, що в рейтингах сприйняття корупції Україні навіть надали додаткові бали, відзначивши лише, начебто, позитивні «антикорупційні реформи». На противагу їм, я вже десь років вісім поспіль особисто проводжу аналіз стану злочинності та протидії їй, в тому числі й корупції, під час чого опираюся виключно на дослідженні статистичних даних, доступних стороннім спостерігачам. Й ось що вдалося цього разу встановити.

Загальні показники виявлення корупції

Нагадаю, що згідно ст. 45 Кримінального Кодексу України під корупційними кримінальними правопорушеннями розуміються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 даного Кодексу. Оскільки діюча статистика, на жаль, не виокремлює злочинів із первинного переліку як корупційних, вчинених саме шляхом зловживання службовим становищем, розглянемо саме ті злочини, які є безперечно корупційними (перераховані в другому переліку), а із першого переліку – лише за ч. 4 та 5 ст. 191 КК України в частині привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном у великих та особливо великих розмірах, які, в більшості випадків, і вчиняються саме шляхом зловживання службовим становищем.

Читайте також: ДПС отримає доступ до банківських рахунків українців за кордоном

З огляду на вивчені статистичні дані, можна зробити декілька основних висновків та відзначити наступні тенденції, вибачте, в основному негативні:

1. Всього в 2023 році було виявлено (без урахування одразу закритих кримінальних проваджень) 7 953 корупційні злочини (це – як мінімум), що дійсно більше ніж у 2022-му (5 396) та в 2014– 2016 роках (6 516, 6 493 та 6 939), проте менше ніж у 2013-го (8 320), коли ще не було такої кількості антикорупційних органів й особливого суду, та протягом 2017–2021 р., коли здійснювалася так звана «антикорупційна реформа». Тим більше суттєве зниження виявлених фактів корупції в 2022 році може дійсно пояснюватися тим, що, як мінімум, протягом першого півріччя позаминулого року діяльність органів правопорядку була фактично паралізована в зв’язку з тим, що переважна більшість «борців із корупцією» з моменту повномасштабного вторгнення окупантів втекла з тієї ж столиці в безпечні західні регіони країни, а певна частина нашої території була окупована ворогом і ця робота там об’єктивно теж була зупинена.

2. Прослідковується різкий спад результативності в діяльності органів правопорядку з виявлення фактів привласнення, розтрати або заволодіння майном (ст. 191), у тому числі шляхом зловживання своїм службовим становищем, у частині великих та особливо великих розмірів, саме після 2013–2014 років, коли кількість виявлених злочинів даної категорії складала 1 171 та 1 774, відповідно, бо вже надалі (2015–2017 рр.) цей показник знизився втричі – до 519–679 таких кримінальних правопорушень, а в період 2018–2022 р. (за натяком 2020 року) до ще менших показників – в середньому до 350 злочинів, і лише в 2023-му він знову досяг результатів періоду 2015–2017 років. А якщо точніше, то в минулому році, наголошую, таких злочинів було виявлено всього 567, що однаково втричі (!) менше від результатів роботи ще «нереформованих» правоохоронців у 2013 та 2014 роках.

3. Що кидається у вічі при аналізі цього періоду, так це майже повне згортання за цей час роботи органів правопорядку з виявлення фактів нецільового використання бюджетних коштів (ст. 210). Наприклад, якщо у 2013 році було зареєстровано 48 таких злочинів, у 2014–34, а в 2019 – 23, тобто навіть із цих даних вбачається суттєвий спад у їх виявленні, то в період 2020–2023 р., коли вже було створено всю так звану «антикорупційну інфраструктуру», їх можна було враз порахувати: у 2020 – 16, у 2021 – 17, у 2023 – всього 12, а в 2022 взагалі відвертий мізер – 3. І це, зауважу, в той час, коли в ЗМІ було безліч інформації на цю тему, в тому числі й пов’язаної із забезпеченням обороноздатності нашої держави, я вже мовчу про сумнівну закупівлю барабанів, сковорідок для бомбосховищ і так далі.

4. Фактів зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) в 2023 році було виявлено теж суттєво менше, ніж у всі попередні роки, окрім 2014 та 2022-го, що логічно, адже в ці роки були головні загострення на фронті у зв’язку з війною на сході України та повномасштабне вторгнення ворога на територію нашої держави. Так, якщо раніше за вказаний період часу правоохоронці, в середньому, виявляли щорічно близько 4 тисяч таких злочинів, то в 2023-му їх було обліковано всього 2 983 кримінальних правопорушень, з яких, зверніть увагу, 2 181 злочин (або 73%) виявлені Нацполіцією, адже стосувалися посадовців незначного рівня, та 640 (або 21,4% ) органами ДБР, в той час як НАБУ – лише 76 (або 2,5 відсотка).

5. Факти одержання неправомірної вигоди (ст. 368), тобто йдеться про один із найбільш суспільно-небезпечних корупційних злочинів, починаючи з 2013 року, незважаючи на збільшення майже вдвічі кількості органів досудового розслідування, в т.ч. й виключно антикорупційних, із кожним роком почали виявлятися все менше й менше. Якщо ще в 2013– 2016 роках, до так званих «реформ», цей показник був більш-менш стабільним, то починаючи з 2017-го і до 2022 року виявлення таких кримінальних правопорушень різко почало зменшуватися, зокрема: із 2 189 у 2018-му до 1 403 – у 2023 році, тобто майже вдвічі. Виходить, що ніхто з керівників антикорупційних органів та їх фактичних господарів не бажають визнавати, що з початком їхньої роботи правоохоронці викривають усе менше й менше найбільш суспільно небезпечних корупційних фактів. Більше того, із загальної кількості облікованих, наприклад, у 2023 році 1 403-х таких правопорушень, НАБУ було виявлено лише 66 таких злочинів (або 4,7%), в той же час як Нацполіцією – 714 (або майже 51%) та ДБР – 585 (41,7%). Відтак і висновок з цього теж не дуже приємний для «антикорупціонерів» – найбільш нерезультативною роботою в боротьбі з хабарництвом була діяльність саме НАБУ, яке, до того ж, має набагато сприятливіші умови для подібної діяльності, порівняно з іншими органами досудового розслідування.

6. У той же час зовсім протилежна ситуація з виявленням фактів пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК), бо починаючи з 2013 року, показник зареєстрованих проваджень за цією кваліфікацією з року в рік лише зростав: від 351 кримінального правопорушення в 2013-му до 2 041 – у 2023 році, що майже в 6 разів більше. Виходить, що наші правоохоронці, вже «реформовані» за «європейськими стандартами», протягом останніх 8 років зосереджували свої зусилля на викритті не фактів одержання неправомірної вигоди чиновниками, в тому числі й у вищих ешелонах влади, а на особах, які її лише пропонують чи намагаються передати, – на звичайних пересічних громадянах, що, до речі, досить регулярно пов’язано з підбурюванням провокації хабарів.

У підтвердження саме цього висновку свідчить і те, що з 2 041 правопорушення за ст. 369 КК України, виявлених у минулому році, 1 897 (або 93%) були зареєстровані і розслідувалися, не повірите, органами Нацполіції й лише 35 (або 1,7%) – детективами НАБУ. Здається, можна було б похвалити Нацполіцію, але й тут є серйозний нюанс: такий «вражаючий» рівень виявлених фактів за статтею 369 ККУ («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі») їм вдалося досягти в основному, теж не дивуйтесь, за рахунок кримінальних проваджень про спроби водіїв підкупити патрульних поліцейських та митників на держкордоні (і то заслуга в покращенні такої статистики – це нагрудні боді-камери у вказаних правоохоронців), стандартне покарання за що передбачене у вигляді штрафу, який, зазвичай, становить 17 тисяч грн).

7. Якщо подивитися на кількість виявлених фактів за статтею 368-5, тобто незаконного збагачення, то в 2023-му дійсно зареєстрована їх найбільша кількість у порівнянні з усіма минулими роками – 77. Можна було б навіть подумати, що, напевно, за цим показником НАБУ і ДБР досягли певних здобутків, викривши саме топ-посадовців у незаконному збагаченні, завдяки, наприклад, перевіреним їхнім деклараціям. Але аналізуючи ці статдані більш прискіпливіше, можна побачити, що з цієї кількості НАБУ не виявлено ні одного (!) такого кримінального правопорушення, а ДБР – лише 24, з яких протягом року так і не було направлено до суду жодного обвинувального акту, тобто всі вони так і залишились без прийнятих рішень на кінець року.

8. Кидається також у вічі факт зростання аж у 4 рази кількості виявлених кримінальних правопорушень за фактом зловживання впливом (ст. 369-2) – з 94-х у 2013 році до 411 – у 2023 р., що, з одного боку, дійсно може свідчити про активність правоохоронців з викриття саме цих злочинів, а з іншого боку, такий висновок теж може викликати сумніви, бо НАБУ і ДБР із цієї загальної кількості виявили лише, відповідно, 14 (або 3,4%) та 73 (або 17,7%) таких кримінальних правопорушень. Таким чином, виходячи навіть з огляду наведених статистичних даних, аж ніяк не можна погодитися з тим, що 2023 рік виявився найуспішнішим у боротьбі з корупцією, хіба, може, в тому випадку, якщо наші антикорупційні органи порівнюють його лише з 2022 роком.

Результати досудового розслідування у 2023 році

Якщо розглядати подальший хід досудового розслідування наведених вище корупційних злочинів, то найбільша результативність у 2023 році проглядалася лише стосовно найпростіших у доказуванні фактах корупції, в тому числі за ст. 369 (пропозиція неправомірної вигоди), де із 2 041 кримінального правопорушення у 1 659, або у 81,2%, вручено підозри та 1416, або 69,3%, обвинувальних актів направлено до суду, та за ст. 369-2 (зловживання впливом), де із 411 правопорушень у 273, або в 66,4%, вручені підозри та 177 (43%), обвинувальних актів направлено до суду. Проте вже за фактами нецільового використання бюджетних коштів (ст. 210) в минулому році ні одній особі не було повідомлено про підозру й жодного обвинувального акту не передано до суду. Майже аналогічна ситуація і за фактами незаконного збагачення (ст. 368-5): всього 4 підозри вручені і жодного обвинувального акту не направлено до суду.

Читайте також: Керівник і члени МСЕК, приймаючи рішення від імені комісії, є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні Кримінального кодексу

За фактами розслідування інших корупційних діянь результати теж не зовсім втішні, бо в середньому 80% із них залишилися без прийнятого рішення на кінець року:

‒ частини 4 і 5 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном, в тому числі шляхом зловживання службовим становищем, тобто з них корупційних злочинів ще менше) – лише в 229 правопорушеннях, або у 40,3% конкретним особам повідомлено про підозру, а обвинувальних актів направлено до суду ще вдвічі менше – всього 125 (або 22%);

ст. 364 (зловживання владою і службовим становищем) – 699 вручених підозр, що становить 23,4%, та 634 (всього 21,2%) направлених до суду обвинувальних актів;

ст. 368 (одержання неправомірної вигоди) – всього вручено 422 підозри (або 30%) та ще менше – 237 (або всього 16,8%) направлено до суду обвинувальних актів. Оце вам і реальні результати боротьби із корупцією, які аж ніяк не можна назвати найкращими.

«Багаж минулих років»

А тепер, так би мовити, «вишенька на торті», бо ми до цього досліджували лише корупційні кримінальні правопорушення, які були виявлені та зареєстровані в 2023 році, в той час, як у провадженні наших органів досудового розслідування був і, так званий, «багаж минулих років». Тут, на жаль, існуюча статистика не дає можливості дізнатися деталі розслідування по кожній статті в кримінальних правопорушеннях минулих років, що теж мабуть не випадково. Проте навіть той факт, що лише по групі злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (це статті 364– 370), на початку 2023 року без прийнятого рішення перебувало, ви тільки вдумайтесь, 23 077 кримінальних правопорушень, а на кінець того ж року – 22 533, тобто 97,6% із них, так і залишилися без прийнятого рішення. Це однозначно може свідчити лише про одне: явно незадовільний стан їх розслідування. Іншого пояснення й бути не може, бо цей показник про реальні результати розслідування корупційних злочинів минулих років із року в рік за досліджений період лише погіршувався, а точніше вал наростав. Наприклад: якщо в 2013-му він складав 2 440 проваджень у залишку, то в 2016 році вже зріс у 5 разів – до 11 662, а в 2019-му ще більше – до 18 572, а в 2022-му взагалі досягнув свого піку в 22 330, що в 10 разів більше ніж у 2013 році.

Виходячи з цього порівняння статданих, тільки уявіть, яка кількість корупційних злочинів у результаті бездіяльності органів правопорядку та двох прокуратур, перш за все антикорупційної, таким чином залишається не розслідуваними, й скільки осіб, які їх вчинили, уникають у результаті такої бездіяльності кримінальної відповідальності. Про які тоді успіхи в боротьбі із злочинністю можна говорити?

Результати досудового розслідування у період 2013‒2023 років

Для більш точного визначення тенденцій у боротьбі з корупцією за останні 10 років, в тому числі і для з’ясування дійсної ситуації за минулий рік, порівняємо основні показники досудового розслідування з усіма 10-ма роками, що минули.

Так, наші органи досудового розслідування, особливо антикорупційні, які сьогодні, на жаль, повністю контролюються іноземними державами, що нам, окрім як шкоди, нічого корисного не приносить, працювали абсолютно по-різному, коли, наприклад, найбільші показники по врученим підозрам та направленим до суду обвинувальним актам за останнє десятиріччя, дійсно спостерігалися саме у 2023 році: 3469, або 43,6%, вручених підозр та 2727, або 34,3%, направлених до суду обвинувальних актів, звичайно, за виключенням результатів за 2013 рік, коли по вручених підозрах статдані практично співпадали, але, по кількості і відсотках направлених до суду обвинувальних актів результати тоді були дещо кращі: 3102, що складало 37,3%.

Разом з тим, у цьому, нібито, на перший погляд «успіху», який нам намагаються подати наші правоохоронці, є одне велике «але»: за фактами саме яких корупційних злочинів і вдалося домогтися таких, начебто, «позитивних» результатів. Як ми пам’ятаємо, в цій статистиці присутні результати розслідувань за ст. 369 (пропозиція, обіцянка і надання неправомірної вигоди), кількість розслідуваних правопорушень по якій дуже активно зростала протягом останніх років і, в основному, за рахунок кримінальних проваджень про дачу неправомірної вигоди патрульним поліцейським та митникам. Тому, з метою більш об’єктивної оцінки викладених вище результатів, я відмінусував кожного року із загальної кількості наведених вище статданих показники за цією статтею.

(Далі буде…)

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.