Розвиток права в умовах цифрової економіки. У Харкові пройшов міжнародний юридичний форум

Цьогорічний міжнародний юридичний форум, який є відкритою платформою для обговорення найбільш актуальних для юридичної спільноти питань, об’єднав відомих правознавців та дослідників із 23-х країн світу, зокрема, Болгарії, Данії, Естонії, Литви, Німеччини, Польщі, США, Чеської Республіки та інших держав, а ще українських урядовців, суддів, науковців, представників місій ОБСЄ й ОСЕР.

Його співорганізаторами виступили Мінекономрозвитку і торгівлі, Міносвіти і науки, Мін’юст, Харківська облдержадміністрація, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Національна академія правових наук України, а сам форум організовано за сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Координатора проектів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Фонду Конрада Аденауера, Міжнародного Вишеградського фонду та уряду Нідерландів, а також українських і міжнародних громадських організацій.

Згідно попереднього плану другий міжнародний юридичний форум передбачав роботу чотирьох панельних дискусій, проведення тренінгів з актуальних питань корпоративного права та права інтелектуальної власності, агробізнесу, презентації навчальних програм із нагальних проблем захисту прав людини, майстер-класи з прав людини та гендерної рівності, зустрічі з представниками уряду, органів юстиції і прокуратури, відкриті лекції провідних національних та міжнародних експертів. Так, 25 вересня в актовій залі Президії Національної академії правових наук України відбулася зустріч з головою Конституційного Суду України Станіславом Шевчуком на тему «Діалоги про конституційну демократію», яку, як і форум загалом, відкрив почесний президент НАПрНУ, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, академік НАН України Василь Тацій. Він, зокрема, нагадав, що І Харківський міжнародний юридичний форум, який відбувся минулого року, об’єднав провідних науковців, юристів-практиків та представників громадських організацій із понад 20 країн світу, а його учасниками стали близько 800 осіб. «Такий форум досяг своєї мети — запам’ятався непересічною подією, як для академічної спільноти, так і для громадськості», — зазначив промовець. За його словами, цього разу широке коло професіоналів обговорюватимуть питання, що хвилюють правників усього світу.

У свою чергу голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, привітавши учасників зібрання, представив першу доповідь в рамках форуму на тему «Критерії законодавчих обмежень конституційних прав і свобод людини». У ній він акцентував увагу на подіях, які відбувалися під час Революції Гідності, зазначивши при тому, що люди вийшли на Майдан не заради зміни конкретних політиків, вони вийшли заради свободи, яка гарантує забезпечення фундаментальних конституційних прав людини та дозволяє реалізувати наше європейське прагнення. «Ми всі зараз переживаємо епоху становлення нових підходів до розуміння принципів верховенства права та верховенства Конституції, усвідомлюючи необхідність побудови авторитетної та незалежної судової влади», — наголосив С. Шевчук. На його переконання, існують принципи розуміння держави, які є універсальними та вже діють у розвинутих країнах конституційної демократії.

Говорячи про порушену проблематику, голова КСУ підкреслив, що утвердження державою конституційних прав і свобод у Конституції та створення належних умов для їх реалізації є епіцентром відносин між людиною і державою. Однак, незважаючи на статус найвищої юридичної сили, більшість конституційних прав і свобод не є абсолютними і, відповідно, їх реалізація може обмежуватися законом. За словами С. Шевчука, правомірне обмеження таких прав і свобод має на меті не допустити їх порушення та зумовлюється необхідністю поваги людей один до одного, а також з боку держави.

Як було зазначено, КСУ неодноразово висловлював позицію щодо критеріїв законодавчого обмеження конкретних прав і свобод. Так, право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції України, не є абсолютним і може бути обмежене, але лише на підставах та в порядку, які визначені в законі. Станіслав Шевчук підкреслив, що обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та, як приклад, навів низку рішень Конституційного Суду України.

Зокрема, як зазначив доповідач, в одному зі своїх рішень — щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (щодо підслідності злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України), Конституційний Суд України встановив, що у статтях 27, 28 Конституції України інституціалізовано не лише негативний обов’язок держави утримуватися від дій, які посягали б на права людини, на життя та повагу до її гідності, а й позитивний обов’язок держави, який полягає, зокрема, в забезпеченні належної системи національного захисту конституційних прав людини шляхом розроблення відповідного нормативно-правового регулювання, впровадженні ефективної системи захисту життя, здоров’я та гідності людини тощо.

Громадяни, звертаючись до Конституційного Суду України з конституційною скаргою, мають змогу захистити свої права від «самоправства» держави, яка в деяких випадках приймає закони, що не відповідають встановленим критеріям, зазначив голова КСУ. На його переконання, обмеження конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними. «Одним із критеріїв законодавчого обмеження прав і свобод людини є законність, що передбачає дотримання всіх правових процедур при обмеженні конституційних прав і свобод», — підкреслив він.

Резюмуючи скаане  С. Шевчук наголосив, що обмеження прав і свобод людини повинно відбуватися з урахуванням цілі таких обмежень. «Обмеження конституційних прав і свобод повинно мати легітимну мету, яка полягає в забезпеченні належного визнання й поваги до прав і свобод інших громадян, задоволенні справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві», — підсумував очільник КСУ.

До учасників форуму також звернулися голова Харківської ОДА Юлія Світлична, яка зачитала слова привітання від Президента України Петра Порошенка, а також президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин, котрий озвучив привітання Голови Верховної Ради Андрія Парубія учасникам правового форуму.

У роботі форуму також взяли участь і виступили міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, голова Верховного Суду Валентина Данішевська, керівник проекту USAID «Справедливе правосуддя» Девід Вон, національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков.

Підготував Максим Бондар,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути