Судова практика
Користувач платіжної картки не несе відповідальності за несанкціоновані платежі з неї, якщо відсутні докази сприяння ним її втраті чи використанню ПІН-коду
31 липня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 953/5904/22 залишив без задоволення касаційну скаргу банку, який безпідставно списав грошові кошти з рахунка позивача.
Особа звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про скасування заборгованості та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, обґрунтовуючи позов тим, що з належної позивачу банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» здійснено перекази на картки третіх осіб і поповнено два мобільних телефони без його підтвердження. Також відбулось зняття готівкових коштів з розрахункових рахунків у додатку «Приват для бізнесу». Сума переказів з особистої картки становила 110 106,00 грн, а з рахунку підприємства – 88 000,00 грн, разом – 198 106,00 грн.
За наслідками незаконних дій третіх осіб було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та розпочато досудове розслідування, в якому позивача визнано потерпілим.
Частково задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що списання грошових коштів з рахунків позивача було несанкціонованим. Беззаперечних доказів того, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, надано не надано.
Читайте також: Як суди захищають е-шахраїв
Апеляційний суд змінив рішення в частині суми незаконно списаних коштів.
У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» зазначав, що в цьому спорі вимога про скасування заборгованості не є ефективним способом захисту.
Верховний Суд вказав, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов’язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк (п. 6 розд. VI Положення «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» № 705, чинного на момент подій).
Читайте також: Шахрайство з картковими рахунками: як виграти в банку судовий спір про повернення вкрадених коштів?
Пунктом 9 розд. VI Положення № 705 було визначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 р. у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 р. у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 р. у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 р. у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 р. у справі № 759/4025/19, від 29 серпня 2022 р. у справі № 532/1349/19.
При цьому з урахуванням ст. 16 ЦК України Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог про скасування нарахованої банком заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом, що утворилася внаслідок несанкціонованого списання коштів з рахунка позивача з 1 січня 2021 р.
Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 р. у справі № 679/87/21, а тому аргументи касаційної скарги про те, що вимога про скасування заборгованості не є ефективним способом захисту, є безпідставними.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
