Судова практика
Спеціальна норма про звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань виконавцями бюджетних договорів не звільняє від штрафу за порушення строку реєстрації податкової накладної
1 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 320/23229/23 відмовив у задоволенні касаційної скарги товариства-виконавця будівельних робіт, залишивши в силі рішення про правомірність штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних.
Товариство – субпідрядник за договором дорожнього будівництва, фінансування за яким затримувалося, зареєструвало три податкові накладні з порушенням граничних строків. Податковий орган застосував штраф за п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК.
Суди відмовили Товариству в позові.
Товариство в касаційній скарзі посилалося на застосування пп. 69.1-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, який звільняє від відповідальності за несвоєчасну сплату податків через затримку бюджетного фінансування виконавців договорів за ст. 39 Закону № 1928-IX.
Верховний Суд визнав це посилання помилковим, розмежувавши два, хоч і пов’язаних, але самостійних елементи виконання податкових обов’язків: виникнення податкового зобов’язання, складання та реєстрацію податкової накладної, а також сплату узгодженої суми податкового зобов’язання, для кожного з яких Кодекс установлює окремі порядок і строки. Реєстрація накладної дає покупцю право на податковий кредит, а сплата зобов’язання — це перерахування коштів до бюджету.
Граматичне та системне тлумачення пп. 69.1-2 свідчить, що ця норма встановлює спеціальний порядок звільнення від відповідальності за конкретно визначене податкове правопорушення — несвоєчасну сплату податкових зобов’язань. Цей підпункт не змінює строків реєстрації податкових накладних (п. 201.10 ст. 201 ПК), не відстрочує виконання такого обов’язку та не звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК).
Суд визнав, що затримка бюджетного фінансування створює лише економічний зв’язок із можливістю поповнити електронний рахунок для реєстрації, який не ототожнює порушення строку реєстрації податкової накладної з порушенням строку сплати податкового зобов’язання, оскільки ці порушення мають різні склад та заходи відповідальності.
Отже, пп. 69.1-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК не є безпосередньою підставою для звільнення платника податків від відповідальності за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної.
Оскільки Товариство не заперечувало самого факту й тривалості порушення строків реєстрації накладних, а посилалося виключно на неналежну підставу звільнення від відповідальності, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







