Судова практика
Дії особи, яка через добровільну співпрацю з представником приватної військової компанії «вагнер» рф, збирала і передавала ворогу інформацію про переміщення підрозділів і техніки ЗСУ, утворюють склад державної зради
7 жовтня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від № 295/9646/23 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого за державну зраду.
Фігурант справи, який мав службове військове звання полковник, свідомо обходячи обмеження доступу до російської соціальної мережі «ВКонтакте», використовуючи власну вебсторінку (акаунт) цієї соціальної Інтернет мережі, на виконання вказівок представника приватної військової компанії «вагнер» рф, відстежував місця дислокації, вид, кількість і переміщення підрозділів військовослужбовців та військової техніки ЗСУ, фотографував зображення з місцем розташування стратегічно важливих військових об’єктів та за допомогою мобільного додатку «Telegram» передавав зібрані відомості представнику країни-агресора.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, його було засуджено за ч. 2 ст. 111 КК до позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, з позбавленням військового звання полковника.
У касаційній скарзі засуджений стверджував, що відзняті та відправлені повідомлення з фотозображенням карти знаходження, інформація про знаходження військових частин, бригад, командирів військових підрозділів не є секретною інформацією, є у вільному доступі в Google, Facebook, а тому відсутні докази, які підтверджують його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК.
Верховний Суд вказав, що згідно з довідкою начальника режимно-секретного відділу, інформація про місце дислокації з прив’язкою до місцевості, а також щодо інженерних засобів оборони та захисту, системи відеоспостереження, віднесена до інформації з обмеженим доступом «Для службового користування».
Також згідно з довідкою помічника командувача-начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації військової частини, інформація щодо місця дислокації штабу, детальний опис розташування з прив`язкою до місцевості, приміщень КПП, автопарку та місць проживання особового складу, інженерних засобів захисту військової частини; переміщення особового складу, військової техніки, в тому числі гелікоптерів на полігоні та 199 навчальний центр ДШВ, а також місця їх розташування з прив`язкою до карти на місцевості, становить службову інформацію з обмеженим доступом «Для службового користування».
Отже доводи касаційної скарги про те, що відзняті та відправлені повідомлення з фотозображенням карти знаходження об’єктів, інформація про знаходження військових частин, бригад, командирів військових підрозділів не є секретною інформацією, є у вільному доступі в Google, Facebook, немає підстав вважати обґрунтованими.
Тому Верховний Суд погодився, що згадані відомості могли призвести до негативних наслідків та завдати суттєвої шкоди національній безпеці України у сфері оборони держави, а суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про кваліфікацію дій особи за ч. 2 ст. 111 КК.
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
