Судова практика
Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка закликала до зміни державного кордону України та виправдовувала збройну агресію рф, недопустиме без її щирого каяття
13 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 444/856/23 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора, який вказував на неправомірність врахування щирого каяття засудженого.
Фігурант поширював на своїй сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» публікації про публічні заклики до вчинення зміни меж території або державного кордону України; матеріали про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України та глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році та матеріали, у яких містяться висловлювання, спрямовані на розпалювання національної ненависті.
Районний суд визнав його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст.110; ч. 1 ст. 161; ч. 2 ст. 436-2; ч. 3 ст. 436-2 КК України. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 3 місяці.
Читайте також: Щире каяття особи є однією з обов’язкових умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки
Апеляційний суд вирок у частині призначення покарання змінив, зокрема на підставі положень ст. 75 КК України звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про наявність такої пом’якшуючої покарання обставини як щире каяття, оскільки пояснення фігуранта в суді повністю цьому суперечили.
Верховний Суд вказав, що суд має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи, та враховувати, що положення ст. 75 КК України застосовуються лише в тому разі, коли для цього є умови і підстави, на які необхідно послатися у рішенні.
Апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції і звільняючи фігуранта від відбування призначеного покарання на підставі положень ст. 75 КК України, не надав належної оцінки суспільній небезпечності вчинених діянь.
Також Верховний Суд визнав невмотивованим визнання апеляційним судом наявності такої обставини, що пом’якшує покарання, у обвинуваченого як щире каяття.
Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Отже, що щире каяття – це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об’єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Хоча апеляційний суд у своїй ухвалі і вказав, що фігурант повністю визнав свою вину під час розгляду справи, однак зі змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що засуджений визнав вину лише частково, зазначав про відсутність у нього умислу на поширення інформації і вказував, що робив це несвідомо. В суді апеляційної інстанції він також говорив, що не розумів принцип дії соціальної мережі.
Таким чином, Верховний Суд визнав висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для застосування положень ст. 75 КК України необґрунтованим, зробленим без урахування особливостей правозастосування вказаної норми матеріального права, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
