Судова практика
Згода батька на позбавлення його батьківських прав і свідоме ухилення від виконання батьківських обов’язків є достатніми підставами для позбавлення
19 лютого 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 147/277/24 задовольнив частково касаційну скаргу позивачки, яка просила позбавити колишнього чоловіка батьківських прав, посилаючись на його ухилення від виконання своїх батьківських обов’язків щодо доньки.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволені позовних вимог відмовлено з тих мотивів, що позивачка не довела, що відповідач умисно ухиляється від виконання батьківських обов’язків, а також того, що позбавлення його батьківських прав необхідне для захисту інтересів малолітньої дитини.
Подану у суді апеляційної інстанції заяву відповідача про відмову від батьківських прав та його згоду на позбавлення батьківських прав суд відхилив, зауваживши, що зазначена заява не може слугувати єдиною та достатньою підставою, оскільки виключний перелік підстав для позбавлення батьківських прав визначено у ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України.
Читайте також: Саме лише заперечення одного з батьків проти позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини
У касаційній скарзі позивачка зазначала, що суди попередніх інстанцій не врахували фактичної поведінки батька щодо виконання ним своїх батьківських обов’язків, наявності нотаріальної відмови батька від батьківських прав щодо дитини.
Верховний Суд вказав, що підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України доводить до висновку, що ухилення від виконання обов’язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 р. у справі № 686/16892/20, від 3 серпня 2022 р. у справі № 306/7/20, від 7 грудня 2022 р. у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 р. у справі № 461/7447/17, від 6 вересня 2023 р. у справі № 545/560/21.
На стадії касаційного розгляду і мати дитини, і батько дитини, і служба у справах дітей запевняли суд, що позбавлення батьківських прав біологічного батька щодо малолітньої доньки переслідує легітимну мету – це у найкращих інтересах дитини. Всі учасники справи підтверджують, що біологічний батько протягом близько п’яти років не спілкувався з донькою, 2018 р. народження, не має з нею психоемоційного контакту, більше того не має наміру виконувати своїх батьківських обов’язків. Графік контакту дитини з батьком, встановлений службою у справах дітей, не виконується батьком. Біологічний батько не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, вважаючи, що це відповідає інтересам дитини. Дитина зростає і виховується у благополучній сім’ї. У сімейному житті дитини присутній чоловік матері, якого дитина називає татом, який займається її вихованням, утриманням та який має намір усиновити її.
На виклик до суду касаційної інстанції для подання пояснень відповідач не з’явився, зазначивши про зайнятість на роботі та виклад його позиції у попередньо поданих письмових поясненнях щодо доцільності позбавлення його батьківських прав, що буде відповідати інтересам дитини.
Вказані обставини дають підстави для висновку про наявність підстав, передбачених ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав, з огляду на його свідоме ухилення від виконання батьківських обов’язків щодо виховання доньки.
Тому Верховний Суд рішення районного суду та постанову апеляційного суду скасував, позов задовольнив.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
