Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові засідання свідчать про її свідоме зловживання своїми процесуальними правами

4 червня 2026 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 947/21679/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який зловживав процесуальними правами.

Вироком районного суду водія визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК. 

Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду змінено в частині стягнення суми страхового відшкодування та витрат на правову допомогу.

У касаційній скарзі захисник зазначав, що під час апеляційного розгляду порушено загальні засади кримінального провадження, адже апеляційний розгляд відбувся без участі обвинуваченого та його захисника, незважаючи на обґрунтоване клопотання сторони захисту про його відкладення.

Читайте також: Суд може вийти за межі доводів та вимог апеляційної скарги в разі встановлення порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення

Верховний Суд вказав, що згідно зі ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється відповідно до правил судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 31 цього Кодексу. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Згідно з ч. 4 ст. 401 КПК обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, – також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

У цій справі апеляційний суд клопотання захисника про відкладення судового засідання залишив без задоволення, врахувавши позицію інших учасників провадження.

Читайте також: Помилкове подання адвокатом апеляційної скарги до АП ВАКС, а не до місцевого апеляційного суду, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження

Проаналізувавши у своєму рішенні підстави відкладень судових засідань в суді апеляційної інстанції, колегія суддів наголосила, що систематичні неявки обвинуваченого та його захисника в судові засідання апеляційного суду свідчать про їх свідоме зловживання своїми процесуальними правами, оскільки призводять до безпідставного затягування апеляційного розгляду та перешкоджають розгляду кримінального провадження в розумні строки.

Оскільки в цьому випадку участь сторін кримінального провадження є необов’язковою, а обвинувачений та його захисник належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не надали доказів щодо поважності причин своєї неявки, при цьому інші учасники кримінального провадження наполягали на розгляді апеляційних скарг за відсутності обвинуваченого та його захисника, які вчиняють умисні дії, спрямовані на затягування розгляду справи, апеляційний суд визнав за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності сторони захисту.

Читайте також: Неповідомлення сторони захисту як окрема підстава для скасування постанови про зупинення досудового розслідування

Звертаючись із клопотанням про відкладення судового засідання через перебування підзахисного на стаціонарному лікуванні, захисник не долучив підтверджуючих документів. Ба більше, сам захисник не з’явився до суду апеляційної інстанції, не повідомив суд про поважність причин свого неприбуття, чим, на переконання колегії суддів, допустив неналежне представлення інтересів обвинуваченого у суді апеляційної інстанції.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема аудіозаписів судових засідань, учасники кримінального провадження під час неодноразових відкладень судових засідань в суді апеляційної інстанції заявляли про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами. Більш того, представник цивільного позивача звертався до суду із письмовою заявою про визнання дій обвинуваченого такими, що направленні на затягування процесу, а представник потерпілих – із заявою про зловживання процесуальними правами.

Хоча КПК і не містить загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак така є загально-правовим принципом і поширюється на всі галузі права (див., наприклад, ухвалу Верховного Суду від 30 травня 2018 р. у справі № 676/7346/15-к, постанови Верховного Суду від 14 квітня 2026 р. у справі № 761/16716/22, від 15 квітня 2026 р. у справі № 344/12363/24.

Отже, колегія суддів ВС дійшла переконання, що сторона захисту зловживала процесуальними правами, штучного затягуючи процес, враховуючи закінчення перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначених приписами ст. 49 КК.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути