Обов’язок органу влади чи прокурора попередньо вносити вартість майна на депозит суду застосовується виключно у разі його витребування у добросовісного набувача, а не недобросовісного володільця

19 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 488/2135/19 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора на відмову у витребуванні земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Прокурор оскаржив незаконну передачу ділянки у приватну власність, оскільки вона входить до загальної зеленої зони та прибережної смуги лиману, а також була відчужена за заниженою ціною.

Суд першої інстанції відмовив у позові, оскільки відповідачі набули права власності на землю за відплатними правочинами, відтак вони є добросовісними набувачами (ст. 388 ЦК), прокурор обрав неналежні способи захисту.

Читайте також: Цивільна справа за позовом територіальної громади до ТОВ про витребування майна підлягає передачі для продовження розгляду до суду першої інстанції за юрисдикцією

Апеляційний суд, змінивши мотиви рішення суду першої інстанції, зазначив, що рішення міської ради вичерпало свою дію виконанням, оскільки на його підставі видано державний акт на право власності. Тому скасування рішення та визнання акта недійсним є неефективними способами захисту. Щодо витребування ділянки, суд урахував добросовісність покупця та невнесення прокурором вартості майна на депозит суду.

У касаційній скарзі прокурор зазначив, що суди не врахували його пояснення про застосування ст. 387 ЦК з детальним обґрунтуванням недобросовісності набувача земельної ділянки та неправильно оцінили добросовісність покупця. 

Верховний Суд не погодився відмовою попередніх судів у витребуванні земельної ділянки та констатував, що положення ч. 5 ст. 390 ЦК поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у разі витребування майна у недобросовісного набувача ця норма не застосовується.

Добросовісність чи недобросовісність набувача визначається судом під час ухвалення рішення після дослідження всіх доказів. Якщо встановлено недобросовісність, позов задовольняється без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК. Якщо добросовісність — у позові відмовляється через невнесення компенсації на депозит (узгоджується з постановами ВС від 10 грудня 2025 р. у справі № 354/417/25 та від 14 січня 2026 р. у справі № 354/160/25).

Читайте також: Земельну ділянку, що вибула з володіння держави через незаконне рішення компетентного органу внаслідок повторного використання особою права на безоплатне отримання ділянки може бути витребувано в останнього набувача

Суди попередніх інстанцій передчасно констатували добросовісність, не дослідивши подані прокурором докази та не проаналізувавши їх у контексті добросовісності/недобросовісності набувача. 

Крім того, Верховний Суд зауважив, що суд першої інстанції не ухвалив процесуального рішення щодо заяви прокурора про зміну предмета позову (про знесення споруд), а апеляційний суд це порушення проігнорував.

У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу частково задовольнив, судові рішення в частині відмови у витребуванні земельної ділянки з чужого незаконного володіння скасував та передав справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення 

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути