Законодавство
20 днів на затвердження єдиного акта списання військового майна
Набрав чинності Закон України від 15 квітня 2025 р. № 4344-IX, яким внесено зміни до деяких законів України щодо удосконалення механізмів управління військовим майном та його списання.
Змінами до ст. 2, 3, 4, 8 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» зокрема визначено, що вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності») належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, а військова зброя та боєприпаси до неї також Державній спеціальній службі транспорту.
З моменту надходження майна до Збройних Сил України, Служби безпеки України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України або в структурі Служби безпеки України воно набуває статусу військового майна. Закріплене військове майно використовується лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Списання військового майна провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їхньої компетенції у порядку, встановленому Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України. Особливості списання військового майна Служби безпеки України визначаються Службою безпеки України.
Військове майно (крім об’єктів нерухомого майна), витрачене, використане та/або яке набуло непридатного стану внаслідок його експлуатації під час дії воєнного стану, списується незалежно від номенклатури служб (підрозділів) забезпечення вартістю за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України. Про списання такого військового майна командир військової частини, уповноважена посадова особа Служби безпеки України за поданням комісії для списання військового майна видає наказ.
Службове розслідування щодо встановлення причин та обставин знищення (втрати), пошкодження, дострокового зносу, перевитрати військового майна може не призначатись у випадках, передбачених законом.
У разі знищення (втрати) військового майна або його пошкодження (якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне) внаслідок бойових або інших дій з боку противника, а також у зв’язку з виконанням бойового (спеціального) завдання таке майно незалежно від номенклатури служб (підрозділів) забезпечення, без затверджень та погоджень з правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України списується на підставі єдиного акта списання (крім об’єктів нерухомого майна), в якому зазначаються опис події та перелік військового майна, що підлягає списанню. Відповідний акт складається та підписується комісією для списання військового майна та не менш як двома учасниками або свідками події (за їх наявності). Єдиний акт списання у тридцятиденний строк подається на затвердження командиру військової частини або посадовій особі органу військового управління, зазначеній у ч. 10 ст. 4 цього Закону, чи уповноваженій посадовій особі Служби безпеки України.
Єдині акти списання військового майна вартістю за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян затверджуються командиром військової частини.
Єдині акти списання військового майна вартістю за одним актом 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше затверджуються командувачами або іншими керівниками органів військового управління, яким підпорядковані військові частини, військове майно яких підлягає списанню за єдиним актом.
Посадова особа, зазначена у ч. 10 ст. 4 цього Закону, яка отримала для затвердження єдиний акт, у строк не більш як 20 днів з дня його отримання, після перевірки правильності його оформлення та відповідності вимогам законодавства, затверджує єдиний акт або відмовляє у затвердженні. Відмова у затвердженні повинна бути вмотивованою, із зазначенням причин та недоліків, які необхідно усунути в єдиному акті.
Строк перегляду рішення про відмову у затвердженні єдиного акта після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати 15 днів.
При цьому дія цього Закону поширюється на інші утворені відповідно до законів України військові формування, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, Службу безпеки України.
Крім того, змінами до ст.ст. 2, 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов’язків військової служби, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони, військовослужбовців Служби безпеки України.
Розслідування може не призначатися, якщо шкоду завдано діями противника під час воєнних (бойових) дій, внаслідок ракетних (авіаційних) атак чи інших проявів збройної агресії проти України та/або у зв’язку з виконанням особами, зазначеними у ч. 1 ст. 2 цього Закону, бойового (спеціального) завдання.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України.
Внесено зміни й до ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України».
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
