Кримінальна ситуація в Україні в першому півріччі 2025 року: експрес-аналіз. Частина 2

Продовження. Початок

Даний експрес-аналіз підготовлено в рамках реалізації пп. 2.4.1. Плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки, затвердженого розпорядженням КМУ від 23 серпня 2024 р. № 792-р, який передбачає здійснення аналізу структури, динаміки злочинності та особливостей криміногенної обстановки на території держави з метою визначення загальнонаціональних пріоритетів протидії злочинності.

Демографічні фактори

Внутрішньо переміщені особи. За даними Інформаційно-обчислювального центру Міністерства соцполітики станом на 13.06.2025 р. в Україні зареєстровано 4 574 174 внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Серед них повнолітні особи становлять 80,9%, особи у віці до 18 років – 19,1%; чоловіки – 40,3%, жінки – 59,7%. Найбільш численними віковими групами ВПО є особи віком 61-70 р. (15,7%), 31-50 р. (13,6%), 41-50 р. (12,8%) та 11-20 р. (11,9%). Із числа сімей, які змушені були покинути свої домівки внаслідок війни, переважають сім’ї з Донецької – 462 636 (12,8%), Харківської – 420 136 (11,6%), Дніпропетровської – 358 381 (9,9%) областей, м. Києва – 343 811 (9,5%) та Луганської – 245 287 (6,8%) області. Загалом вони складають понад половину сімей, які стали ВПО.

Читайте також: Транснаціональна оргзлочинність. Участь України у міжнародній системі протидії ТОЗ в умовах правового режиму воєнного стану

За даними Міжнародної організації міграції, зокрема 20-го раунду загального опитування населення, оприлюдненого в червні 2025 р. (вибірка: 40 004 телефонних інтерв’ю з подальшим інтерв’ю з 1 436 ВПО, 1 137 особами, які повернулись та 1 804-ма не переміщеними особами), дев’ять із десяти ВПО (86%) походять із прифронтових районів, а понад половина – з повністю або частково окупованих районів (52%). Незахищеність залишається основною причиною нових переміщень в Україні. Однак повторне переміщення було зумовлено поєднанням небезпеки та соціально-економічних міркувань. ВПО, які намагаються знайти роботу або доступне житло, змушені повертатися до прифронтових областей. Серед тих, хто повернувся з не прифронтових областей у прифронтові, 18% повідомили, що основним чинником була неможливість заробити на життя в районі переміщення, тоді як 25% вказали на відсутність доступного житла. Необхідно зазначити, що хоча небезпека та окупація були основними стримуючими факторами для масових повернень, покращення безпекової ситуації само по собі не завжди може бути достатнім мотивом для повернення. Потрібно також, аби була можливість вирішити соціально-економічні проблеми.

На сьогодні чисельність ВПО в країні є значною і, враховуючи несприятливу ситуацію на фронті, є підстави очікувати її подальше збільшення. Перебування в статусі ВПО набуває довготривалого характеру, що негативно позначається на соціальному та психологічному стані таких осіб, суттєво ускладнює соціально-економічну ситуацію в державі. Для ВПО, які мають житлові, матеріальні та психологічні проблеми, підвищується ймовірність як самим вчинити кримінальні правопорушення, так і стати їх жертвами.

Зовнішня міграція. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), станом на 01.07.2025 р. за кордоном перебувало 5 643 тис. біженців з України (у січні 2025 р. – 6 860 тис.; у грудні 2023 р. – 6 300 тис.), з них 5 083 тис. осіб перебували в Європі (у січні 2025 р. – 6 300 тис.; у грудні 2023 р. – 5 900 тис.) та 561 тис. осіб – в інших країнах (у січні 2025 р. – 560,0 тис., у грудні 2023 р. – 403,6 тис.). Мігранти з України перебувають зараз у 41 країні Європи, найбільша їх кількість знаходиться в Німеччині (на 31.05.2025 р. – 1 222,3 тис., 24,0% з усіх українських біженців) та Польщі (на 13.05.2025 р. – 994,1 тис., 19,6%). Слід вказати, що станом на середину червня 202-го за оцінками, 1 200 тис. українців були зареєстровані в росії за різними правовими формами перебування. Оскільки ця цифра не оновлювалася з указаного періоду, вона більше не включається до офіційної статистики УВКБ ООН.

Станом на 31.05.2025 4 280 тис. громадян, які виїхали з України внаслідок російської війни рф проти нашої країни, перебували під тимчасовим захистом в ЄС. Найбільша кількість осіб з України, що перебувають під тимчасовим захистом в країнах ЄС, знаходяться в Німеччині (1 192,8 тис.; 27,9% від загальної кількості в ЄС), Польщі (986,8 тис.; 23,1%) та Чехії (373,7 тис.; 8,7%). На кінець травня 2025- го співвідношення осіб, які отримали тимчасовий захист з України, до кількості населення було найвищим у Чехії (34,3 на 1000 осіб), а далі йшли Польща (26,9) та Естонія (24,9).

На цей же час серед осіб, які перебували під тимчасовим захистом в ЄС, дорослі жінки становили 44,6% осіб, 54,6% з них були віком від 35 до 64 років; дорослі чоловіки – 23,9%; неповнолітні – 31,4%.

Протягом 1-го кварталу 2025 р. країни ЄС видали 136 285 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це найнижча кількість нових рішень, виданих за квартал, зафіксована з початку російської агресивної війни в лютому 2022 р. У травні 2025-го було видано 41 980 нових рішень про надання тимчасового захисту в ЄС, що на 1,3% більше ніж у квітні 2025 року і є третьою найнижчою щомісячною кількістю нових рішень, зафіксованих з початку російської агресивної війни.

У цьому році продовжився відтік населення з України, хоча інтенсивність його дещо знизилася. Є дані, що з початку року до Європи виїхало понад 100 тис. українців. У 2024 році з України виїхали майже 300 тисяч осіб, за частину 2025 року – 100 тисяч. 22 травня 2025 року. (Веб-сайт газети «Дзеркало тижня»).

Відбувається й процес повернення наших співвітчизників з-за кордону. Відповідно до даних Міжнародної організації міграції (МОМ), зокрема отриманих в межах 20-го раунду загального опитування населення «Україна – повернення додому з-за кордону», оприлюднених у липні 2025 р. (вибірка: 40 004 телефонних інтерв’ю, з подальшим інтерв’ю з 1 436 ВПО, 1 137 особами, які повернулись та 1 804 не переміщеними особами), за три роки війни до своїх місць походження в Україну з-за кордону повернулися 1,1 млн осіб, а також 340 тис. осіб, які повернулися до України з-за кордону, але залишилися ВПО. Серед осіб, які повернулися з-за кордону, 61% прибули до Києва (18%) та Київської області (10%), а також до Дніпропетровської (10%), Одеської (10%), Харківської (7%) та Миколаївської (6%) областей. Повернення з-за кордону було зумовлено насамперед емоційними та сімейними мотивами, а доступ до працевлаштування та житла були важливими вторинними мотивами; 70% біженців, що повернулися з-за кордону, назвали бажання бути вдома або возз’єднатися із сім’єю основними причинами свого повернення. Також серед головних причин повернення 28% респондентів зазначили можливість працевлаштування, а 23% – доступ до житла (Ukraine – Returning Home From Abroad – July 2025 (Round 20). International Organization for Migration).

Процес міграції триває й сьогодні, хоча темпи його суттєво знизилися. Головними факторами процесу зовнішньої міграції є окупація військами росії територій; численні обстріли міст і сіл, які створюють загрози життю та здоров’ю громадян; бажання частини людей ухилитися від мобілізації; прагнення забезпечити дітям та молоді навчання і роботу в умовах миру.

Спостерігається й процес повернення українських мігрантів додому, головними факторами якого є бажання жити вдома і бути разом із сім’єю, можливість працевлаштування та доступ до житла в Україні. Але він іде доволі повільно. Зазначимо й те, що масштабна зовнішня міграція суттєво підсилює процес депопуляції країни, знижує людський потенціал її соціальноекономічного розвитку.

Фактори самодетермінації кримінальних правопорушень

У попередніх наукових роботах та аналітичних звітах ці фактори називалися кримінально-ситуаційними. Цей термін неточно відбивав їх зміст, створюючи враження, що йдеться про кримінальні ситуації як сукупності умов та обставин вчинення певних видів або груп кримінальних правопорушень. Тут під факторами самодетермінації кримінальних правопорушень розуміються тенденції зростання певних видів кримінальних правопорушень підвищеної суспільної небезпечності, які суттєво впливають на кримінальну ситуацію в країні шляхом:

– формування внаслідок вчинення цих кримінальних діянь значного негативного суспільного резонансу, уявлення щодо низького рівня безпеки в країні;

– сприяння росту кримінальної активності в суспільстві через надання прикладів успішної й відносно безпечної протиправної діяльності (шахрайство, контрабанда тощо);

– створення сприятливих умов для вчинення інших видів кримінальних правопорушень (незаконна торгівля зброєю, наркотичними засобами тощо).

Колабораційна діяльність

Поки триває нинішня масштабна агресія росії проти України значну небезпеку становлять факти вчинення кримінальних правопорушень на користь ворога – державної зради, колабораційної діяльності, диверсій тощо. Виявлення та розслідування таких діянь є важливим напрямом роботи правоохоронних органів.

Прикладами таких діянь, розслідуваних в аналізованому періоді, є такі:

– 29.04.2025 р. – жителі тимчасово окупованої Василівщини Запорізької області добровільно погодилися на співпрацю з окупаційною владою: чоловік став «депутатом» незаконної самопроголошеної ради, а жінка – керівницею відділу окупаційної адміністрації. Під час досудового розслідування правоохоронці встановили, що у вересні 2023 р. 54-річний проросійськи налаштований чоловік балотувався в депутати створеного окупаційною владою «Васильевского окружного совета депутатов» від політичної партії «единая россия». За результатами фіктивного голосування його обрали «депутатом» та призначили членом «постоянной комиссии по бюджетним вопросам и вопросам промышленности».

Жителька Василівського району 33-х років у березні 2024 р. за добровільною згодою була призначена «начальником отдела внутренней политики» у незаконно створеній «администрации Васильевского муниципального округа». Жінка організовувала заходи на підтримку ідеології країни-агресора та популяризувала її пам’ятні дати. Оперативники та слідчі зібрали докази протиправної діяльності обох фігурантів та під процесуальним керівництвом Василівської окружної прокуратури повідомили їм про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК (колабораційна діяльність) (Запорізькі слідчі повідомили про підозру двом зрадникам з Василівського району. Сайт ГУ НП у Запорізький області. Новини. 29.04.2025);

– 30.06.2025 р. – під час тимчасової окупації Херсона 39-річна місцева жителька добровільно погодилася співпрацювати з окупаційною владою. Після окупації обласного центру незаконно створена загарбниками місцева влада захопила Херсонський морський коледж рибної промисловості і на його базі створила державну бюджет ну установу спеціальної професійної освіти Херсонської області «Херсонський морський коледж рибної промисловості». У серпні 2022 р. фігурантка погодилася на пропозицію окупантів там працювати, була призначена «заступником директора по організаційно-виховній роботі» і протягом серпня–листопада 2022 р. забезпечувала організацію освітнього процесу за стандартами держави-агресора. Зокрема, здійснювала підбір педагогічного персоналу, проводила агітаційні заходи щодо початку роботи коледжу за освітніми стандартами російської федерації. Вона також увійшла до складу приймальної комісії як заступниця голови, організовувала прийом документів абітурієнтів, забезпечувала викладання російською мовою, зокрема особисто викладаючи історію. Слідчі поліції Херсонщини кваліфікували протиправні дії фігурантки за ч. 3 ст. 111-1 КК (колабораційна діяльність);

– 04.07.2025 р. – киянин за допомогою Telegram передавав ворогу точні координати та відомості з геолокаціями місць дислокації військових частин ЗСУ, розташованих у Києві. Замовників цікавили й інші військові об’єкти та об’єкти критичної інфраструктури, а також місця встановлення ППО. Загалом на замовлення спецслужб росії хлопець виконав 8 розвідувальних завдань. Прокурори Київської міської прокуратури за матеріалами ГУ СБУ у м. Києві та Київській області повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 КК (державна зрада).

Читайте також: Законність правотворчості як детермінанта соціально-правової держави

Вчинення в умовах війни таких злочинів підриває єдність суспільства у протистоянні масштабному збройному вторгненню росії, демонструє приклади співробітництва з російськими військовими формуваннями та окупаційними органами. Це сприяє поширенню серед громадян настроїв щодо можливості прийняття окупації територій, переходу їх до складу росії, що руйнує українську державність.

Теракти та підпали авто військових

В останні два роки набули поширення такі небезпечні види злочинів, пов’язані з війною, як терористичні акти, підпали автомобілів військовослужбовців, волонтерів, релейних шаф, інші пошкодження залізничної інфраструктури, адміністративних будівель тощо. Ці діяння кваліфікуються працівниками поліції та СБУ як тероризм, диверсія або перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. Як повідомив заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов, в Україні за січень–червень на замовлення російських спецслужб було вчинено 44 терористичні акти, з яких 38 розкрито, а в 21 випадку ворожих агентів викрили ще на підготовчому етапі.

Найчастіше об’єктами терактів ставали військовослужбовці (12 випадків) та відділи поліції (9 випадків). Зазвичай підривники використовували саморобні вибухові пристрої, зроблені з підручних матеріалів за вказівками кураторів з рф. Із січня 2025 р. було зареєстровано 128 фактів підпалу автомобілів військовослужбовців, з яких 84 вже розкрито. Росіяни вербували виконавців через телеграм-канали та інші платформи з пошуку роботи, продажу вживаних речей, сайти знайомств, соціальні мережі.

Приклади таких злочинних діянь:

– 01.04.2025 р. − СБУ затримала двох чоловіків, які на «замовлення» російських кураторів планували підірвати авто ЗСУ та будівлю ТЦК в одному з районів Дніпропетровської області. Першою ціллю виконавців був пікап мобільної вогневої групи ЗСУ. Терористи мали закласти саморобний вибуховий пристрій (СВП) під авто та підірвати його за допомогою виклику на телефон, що був прикріплений до вибухівки. Друга ціль − підготувати вибух біля центрального входу до будівлі ТЦК у Нікопольському районі. Обох агентів було затримано, коли вони спорядили СВП і провели дорозвідку поблизу першої «цілі». На місці затримання у фігурантів виявлено 3 кг вибухової речовини з детонатором, які вони заховали у пластмасову каністру та «підсилили» металевими гайками. За даними слідства, агентами рф виявилися двоє місцевих жителів, один з яких – рецидивіст, що уже мав судимість за крадіжки. Обидва чоловіки потрапили в поле зору російських спецслужбі під час пошуку «легких» грошей на телеграм-каналах. На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК (готування до вчинення терористичного акту за попередньою змовою групою осіб);

– 19.05.2025 р. – У Харкові затримали 16-річну ученицю одного з харківських ліцеїв, яка підпалила два автомобілі, що належали військовим ЗСУ. Дівчина працювала за інструкцією «кураторів» для отримання грошей. Для звіту замовникам зняла підпали на телефон. Справу кваліфікували за ч. 2 ст. 194 КК (умисне знищення або пошкодження майна);

– 20.06.2025 р. − оперативники управління карного розшуку обласної поліції та Роздільнянського районного відділу поліції спільно з працівниками Управління СБУ в Одеській області в ході проведення комплексу оперативно-розшукових заходів встановили, що двоє місцевих хлопців 16-ти та 17-ти років в одному з населених пунктів Роздільнянського району облили легкозаймистою рідиною і підпалили мікроавтобус Volkswagen та позашляховик Hyundai SantaFe, що належали військовим. Встановлено, що молодший за віком юнак, шукаючи в інтернеті роботу, отримав пропозицію заробити, здійснюючи підпали автомобілів працівників ТЦК. Підліток погодився і залучив до співпраці старшого на рік знайомого.

Молодики мали підпалювати транспортні засоби та записувати відео, як вони горять. Після вчинення злочину зловмисники отримали на картку гроші та втекли на Миколаївщину. Вони були виявлені, і при затриманні у них вилучили гроші, здобуті злочинним шляхом, та телефони з інформацією, що підтверджує їхні злочинні дії. Слідчі територіального підрозділу поліції під процесуальним керівництвом Роздільнянської окружної прокуратури повідомили зловмисникам про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК (умисне пошкодженні майна, вчиненому шляхом підпалу), а пізніше матеріали були передані до СБУ для проведення подальшого досудового розслідування за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури з додатковою кваліфікацією їх дій за ст. 114-1 КК (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань). В умовах війни такі посягання є вкрай небезпечними, оскільки мають підвищений резонанс, створюють у суспільстві відчуття внутрішньої загрози з боку держави-агресора, погіршують психологічний стан військовослужбовців, знижують обороноздатність країни.

Загострюється протистояння між цивільними особами та працівниками ТЦК під час здійснення останніми заходів щодо виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації або порушують законодавство про її проведення, яке проявляється у фізичному спротиві, нападах, побитті працівників територіальних центрів комплектування та поліцейських, які їх супроводжують, вчинення терактів поблизу або в приміщеннях ТЦК.

Типовими прикладами таких діянь є наступні:

– 10.05.2025 р. − до поліції надійшло повідомлення від співробітника районного ТЦК про те, що близько 10-ї ранку поблизу магазину в Нікополі Дніпропетровської області під час перевірки військово-облікових документів чоловік здійснив постріл з пістолета у бік працівника ТЦК. На місце події прибула слідчо-оперативна група та екіпаж сектору реагування патрульної поліції, яка встановила, що в 34-річного мешканця Нікополя виник словесний конфлікт із представниками ТЦК, після чого він дістав зброю та здійснив один постріл в бік військовослужбовця та втік з місця події. Поліцейські впродовж декількох годин затримали фігуранта та вилучили у нього зброю з набоями, попередньо нею виявився сигнальний пістолет. Знаряддя злочину направили на експертне дослідження. Слід зазначити, що зловмисник раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжких злочинів. Йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 296 КК (хуліганство);

– 21.05.2025 р. – у місті Новий Розділ (Львівщина) близько 23:00 під час заходів оповіщення військовозобов’язаних громадян на проспекті Шевченка група чоловіків жорстоко побила ветерана війни та добровольця, старшого солдата Нестора Дидика, який брав участь у бойових діях, а тепер служить у ТЦК після погіршення стану здоров’я. Один із цивільних чоловіків на прохання пред’явити військово-облікові документи відповів образами, після чого до нього приєдналася група з близько восьми осіб, які напали на Дидика. Ветерана повалили на землю і били ногами по голові, нападників зупинили лише військовослужбовці. За фактом нападу поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 122 КК (умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості);

– 26.05.2025 р. − в Черкасах на вулиці Різдвяній стався інцидент під час перевірки військово-облікових даних місцевих жителів. Троє чоловіків віком 48, 38 та 49 років, а також 45-річна жінка, спровокували конфлікт із військовослужбовцями ТЦК та СП. Наразі триває комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на повне з’ясування всіх обставин інциденту та проведення досудового розслідування. Під процесуальним керівництвом Черкаської окружної прокуратури вирішується питання щодо повідомлення затриманим особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК (хуліганство).

Такі діяння чинять серйозний дезорганізуючий вплив на процес загальної мобілізації. Вони також розколюють суспільство, оскільки супроводжуються поширенням у соцмережах та окремих телеграм-каналах наративу щодо незаконності та негуманності поводження працівників ТЦК з особами, що затримуються і перевіряються.

Схеми з «ухилянтами»

Протягом останніх років суттєво зросла кількість випадків ухилення від мобілізації, зокрема шляхом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, які почали чинити значний негативний вплив на воєнно-політичну ситуацію в країні.

Протягом розглядуваного періоду мали місце наступні типові діяння такого роду:

– 07.04.2025 р. − оперативники управління стратегічних розслідувань у Запорізькій області ДСР Національної поліції разом зі слідчими обласного главку поліції та працівниками Державної прикордонної служби України викрили 32-річного місцевого жителя, який запропонував призовнику посприяти в незаконному виїзді за межі країни з «повним пакетом» документів про непридатність до військової служби. За 15 тис. дол. США ділок пообіцяв «клієнту» домовитися про виготовлення медичних документів, що підтверджують статус особи з інвалідністю, а також відповідних висновків ВЛК про непридатність його до служби за станом здоров’я і виключення представниками ТЦК та СП з військового обліку. Правоохоронці затримали фігуранта одразу після отримання ним частини обумовленої суми в розмірі 2 тис. дол. США. Слідчі повідомили затриманому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК (незакінчений замах на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчинений з корисливих мотивів);

– 13.06.2025 р. – слідчі Косівського районного відділу поліції спільно з оперативниками управління карного розшуку ГУНП в Івано-Франківській області та обласною міграційною поліцією встановили, що 32-річний мешканець Косівського району запропонував військовозобов’язаному жителі цієї області переправити його за кордон поза встановленими пунктами пропуску. За свої послуги організатор вимагав 8 тис. дол. США, частину з яких отримав під час зустрічі. За ці кошти фігурант обіцяв перевезти чоловіка до прикордонної території, а далі клієнт мав пішки подолати лісовий маршрут у гірській місцевості та перетнути кордон. Поліцейським вдалося припинити протиправні дії, і зловмисника затримали. Слідчі повідомили фігуранту про підозру за ч. 3 ст. 332 КК (незаконне переправлення осіб через державний кордон України);

– 26.06.2025 р. – співробітники Рахівського районного відділу поліції спільно з працівниками СБУ та Держприкордонслужби викрили канал незаконного перетину кордону чоловіками, які підлягають мобілізації. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні троє жителів району: 24-річний мешканець села Луг, його 25-річна співмешканка та 26-річний житель села Косівська Поляна. Для перевезення військовозобов’язаних до кордону вони використовували брендований автомобіль місцевої пекарні, де працювали двоє з них. Фігуранти підшукували чоловіків з інших регіонів України та за 5 тис. дол. США з особи пропонували їм втечу до Румунії. У вартість входило поселення в прикордонній зоні, інструктаж і трансфер до «зеленого» кордону. Їх було затримано під час зустрічі з клієнтом та отримання від військовозобов’язаного обумовленої суми грошей. Дії зловмисників було кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК (незаконне переправлення осіб через державний кордон України);

– 01.07.2025 р. – прокурорами Шевченківської окружної прокуратури м. Києва скеровано до суду обвинувальний акт стосовно чоловіка, який за гроші організовував незаконне переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України. Досудовим розслідуванням, розпочатим у квітні 2025 р., встановлено, що чоловік пропонував організувати виїзд військовозобов’язаних у Молдову поза межами пункту пропуску через державний кордон України в Одеській області за 16 тис. дол. США. Ще за 2 тис. доларів клієнта було обіцяно безперешкодно довести його з Києва до Одеської області. Гроші чоловік брав за свої послуги не особисто, а використовуючи інших осіб в якості «кур’єрів». Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).

Зростання кількості таких посягань не дозволяє забезпечувати необхідну комплектацію військових частин для здійснення ефективного спротиву наступу російських військ. Такі дії руйнують єдність та згуртованість суспільства, розділяючи його на групу людей, які беруть участь у збройній відсічі агресору, і тих, хто за будь-яку ціну намагається уникнути цього. Це дуже негативно позначається на обороноздатності країни.

Торгівля зброєю

Перебування країни в стані війни призвело до отримання військовослужбовцями та значною частиною цивільного населення величезної кількості вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин. В результаті виникли сприятливі умови для зростання чисельності кримінальних діянь, пов’язаних з незаконним поводженням з цими предметами, перш за все випадків незаконного зберігання, торгівлі вогнепальною зброєю та боєприпасами, застосуванням їх при вчиненні злочинів.

Нижче наводяться типові факти таких дій, вчинених в останні місяці:

– 24.04.2025 р. − на початку квітня до поліції звернулися жителі громади з повідомленням про можливе зберігання небезпечних предметів одним із жителів села Сущанка Житомирської області. Правоохоронці відділення поліції № 1 (Попільня) Житомирського райуправління № 2 провели санкціонований обшук за місцем проживання 54-річного чоловіка, в результаті якого виявили під шафою спальної кімнати понад 500 набоїв різного калібру. Жодних документів, які б підтверджували законність їх зберігання, господар не мав. Після проведення всіх необхідних експертних досліджень та процесуальних дій слідчі інкримінували чоловікові вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Матеріали провадження направлено до суду;

– 28.05.2025 р. − в Інгулецькому районі Кривого Рогу оперативники відділення поліції № 6 викрили 45-річного раніше судимого чоловіка на продажу вибухонебезпечних предметів. У фігуранта правоохоронці вилучили корпус гранати РГД-5, ніж та гроші, отримані від незаконної діяльності. Того ж дня під час санкціонованого обшуку за місцем проживання підозрюваного поліцейські виявили ще чотири корпуси гранат РГД-5, запал до ручної гранати УЗРГМ, а також майже 250 набоїв до автоматичної зброї. Усе вилучене направлено на експертне дослідження. Слідчі за погодженням із Криворізькою південною окружною прокуратурою повідомили чоловіку про підозру за ч. 1 ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами);

– 10.06.2025 р. – у Мукачівському районі поліцейські викрили 45-річного місцевого жителя на збуті зброї та боєприпасів. У ході проведення комплексних заходів щодо протидії незаконному обігу зброї в регіоні співробітники відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції спільно з працівниками СБУ знешкодили канал торгівлі зброєю та боєприпасами. Зловмисника затримали «на гарячому» під час його зустрічі з покупцем. Підозрюваний продав 2 бойові гранати із запалами, 2 гранатометні постріли, 1 сигнальну міну та 1 вибуховий пакет. Також правоохоронці знайшли неподалік місця затримання сховок фігуранта, з якого були вилучені 2 одноразові пускові установки пострілу гранатомета, 5 тротилових шашок, 2 електродетонатори, 1 протипіхотна міна, 1 маршовий двигун до гранатометного пострілу, вибуховий пакет та брусок пластичної вибухової речовини. Злочинця затримали та повідомили про підозру за ч. 1 ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) КК України.

Наразі в країні склалися сприятливі умови для значного зростання незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин, підвищення рівня озброєності та небезпечності організованих груп та злочинних організацій, зростання кількості умисних та необережних кримінальних правопорушень, вчинюваних з використанням вогнепальної зброї. Цей криміногенний фактор діятиме достатньо тривалий час.

Читайте також: Орган конституційного переслідування чи інструмент зовнішнього управління?

Окрім того, тривале перебування людей в умовах війни, погіршення соціально-економічної ситуації в країні, велика кількість вимушених переселенців, поранених та людей, які втратили близьких, сприяє поширенню випадків зняття стану стресу, розпачу, фізичних страждань шляхом вживання наркотичних засобів, що обумовлює розвиток усіх видів незаконної діяльності щодо їх виготовлення та розповсюдження.

Злочинні посягання такого роду виглядають наступним чином:

– 25.04.2025 р. – працівники відділу № 3 (Шевченківський) Запорізького райуправління поліції разом зі співробітниками СБУ встановили, що двоє жителів району 41-го та 35-ти років причетні до торгівлі наркотиками. Двадцять другого квітня правоохоронці за силової підтримки бійців батальйону поліції особливого призначення затримали першого фігуранта одразу після продажу клієнту «товару» − 0,25 грама метамфетаміну. Крім цього, при собі він зберігав 32 зіп-пакети з кристалічною речовиною (попередньо – метамфетамін), 1 300 дол. США, 1 920 гривень, 16 зіп-пакетів з речовиною рослинного походження (попередньо – канабіс). Цього ж дня поліцейські провели обшуки за адресами містянина та його 35-річного товариша. В помешканні старшого чоловіка правоохоронці виявили та вилучили 59 грамів кристалічної речовини (попередньо – амфетамін), 160 грамів сухої речовини рослинного походження (попередньої – канабіс), електронні ваги, фасувальні матеріали, а також 35 тис. грн та 300 дол. США, ймовірно отриманих у результаті протизаконної діяльності.

У будинку другого фігуранта було вилучено 400 грамів речовини рослинного походження (попередньої – канабіс), 18 горщиків із саджанцями та 5 пакунків із насінням цієї ж рослини, 4 саморобні пристрої для паління, гранату РГД-5 та запал, пістолет Макарова та 41 набій до нього, 653 набої калібру 7,62, а також – 200 дол. США. 41-річному зловмиснику повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів), а 35-річному фігуранту інкриміновано злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). За результатами експертних досліджень діям підозрюваних буде надана остаточна правова кваліфікація;

– 30.04.2025 р. − оперативники управління боротьби з наркозлочинами ГУНП в Запорізькій області разом зі слідчими Запорізького райуправління поліції отримали інформацію про те, що на території міста діє група осіб, котрі розповсюджують наркотичні засоби та психотропні речовини. Поліцейські за силової підтримки спецпризначенців БПОП та КОРД провели санкціоновані обшуки за адресами фігурантів, у результаті яких вилучили 500 грамів психотропної речовини «Aльфа-PVP», 100 грамів канабісу, 25 саджанців цієї ж рослин, 96 поліетиленових пакетів з психотропними речовинами, електронні ваги, пакувальні матеріали, 4 гріндери, 1 000 дол. США та 50 тис. грн, ймовірно отриманих у результаті незаконної діяльності, а також мобільні телефони, сімкарти, комп’ютерну техніку та банківські картки. Організував «бізнес» 23-річний житель Запоріжжя, його 22-річний помічник вів телеграм-канал, бухгалтерію, фасував «товар» та приймав замовлення, інші троє співучасників, розповсюджували «закладки» з товаром по місту. Двом ділкам повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів), а трьом іншим інкримінували ч. 2 ст. 307 КК;

– 19.06.2025 р. − співробітники відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 припинили протиправну діяльність двох товаришів 50 і 46 років. Було встановлено, що за попередньою змовою старший за віком чоловік купував у наразі невстановленої особи наркотики, а молодший двічі збув покупцеві загалом чотири пакетики з канабісом. Поліцейські вилучили їх із незаконного обігу та підтвердили експертним висновком й експрес-тестом. У ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання 50-річного одесита слідчі вилучили пакувальний матеріал, ваги, близько кілограма речовини рослинного походження та два пакетики з порошкоподібною речовиною, мобільний телефон і кошти. Фігурантам було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів).

Станом на сьогодні в результаті розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у сферах банкінгу, торгівлі тощо виникають дуже сприятливі умови для зростання шахрайських діянь, вчинення яких дозволяє заволодівати значними коштами при незначних ризиках виявлення та затримання правопорушників. Показовими прикладами таких шахрайських діянь є наступні:

– 23.04.2025 р. − до поліції звернулася 67 річна жителька міста Коростеня через те, що з її рахунку зникли майже 35 тисяч гривень. Жінка сподівалася отримати матеріальну допомогу, взяла в знайомого, чий акаунт, імовірно, зламали, посилання на сайт, що нібито належить програмі «Допомога українцям від ООН». Вона перевела на сайт шахраїв реквізити своєї банківської карти та в результаті втратила ці кошти. Слідчі Коростенського райуправління розпочали досудове розслідування за ст. 190 КК (шахрайство);

– 17.05.2025 р. − до поліції звернулася 30-річна місцева мешканка, яка повідомила, що стала жертвою шахраїв. Як розповіла опісля, вона натрапила в інтернеті на оголошення про можливість швидкого заробітку шляхом виконання простих завдань. «Роботодавці» запевнили, що для старту необхідно внести невеликий гарантійний платіж. Після першої оплати шахраї продовжували переконувати потерпілу, що з кожною наступною транзакцією її дохід зростатиме. В результаті жінка здійснила декілька переказів на загальну суму 85 тис. грн. Коли зв’язок із так званими роботодавцями зник, а обіцяного прибутку вона так і не отримала, потерпіла зрозуміла, що стала жертвою шахрайства. За даним фактом дізнавачі Дніпровського районного управління поліції № 2 відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК (шахрайство);

– 17.05.2025 р. − до поліції звернулася місцева мешканка, яка розповіла, що стала жертвою шахрая. Вона хотіла придбати авто для потреб військових і довірилася в мережі псевдоволонтеру, який у соціальних мережах пропонував доставити для військових автомобілі з-за кордону. Під час спілкування підозрюваний запевнив жінку, що має можливість безплатно отримати автомобілі за кордоном, однак необхідно компенсувати витрати на їх транспортування. Заявниця погодилася та декілька разів надсилала гроші на вказані чоловіком банківські рахунки, оформлені на сторонніх осіб. Загальна сума витрачених жінкою коштів склала 180 тис. грн. Після отримання грошей зловмисник перестав виходити на зв’язок. У результаті проведених слідчих дій було встановлено, що шахраєм є 67-річний місцевий мешканець. Слідчі Дніпровського районного управління поліції № 2 за погодженням із прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста повідомили чоловіку про підозру за ч. 3 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки).

Домашнє насильство

Кримінальні правопорушення цього виду стають усе поширенішими, а матеріальна шкода, якої вони завдають громадянам, зростає. В умовах складної соціально-економічної ситуації, зумовленої війною, це негативно впливає на стан матеріального забезпечення громадян, особливо людей похилого віку, погіршує психологічний стан населення.

Перебування в стані війни з рф суттєво погіршує соціально-економічну ситуацію в суспільстві, сприяє загостренню проблем, виникненню конфліктів тощо. Це відбувається і в сімейно-побутовій сфері у вигляді зростання випадків домашнього насильства. Загроза зростання чисельності таких діянь пов’язана також із поширенням серед учасників бойових дій та цивільних громадян посттравматичного стресового розладу (ПТСР), наявність якого підвищує ймовірність вчинення імпульсивних агресивних дій відносно оточуючих.

Прикладами таких діянь, які трапилися за останні місяці, є наступні:

– 04.06.2025 р. – 45-річний чоловік упродовж тривалого часу ображав та принижував матір, з якою проживає під одним дахом. У ході досудового розслідування встановлено, що чоловік не працює та повністю залежить від матеріальних можливостей 77-річної матері. Часто напідпитку чоловік провокував конфлікти, ображав та принижував пенсіонерку, погрожував фізичним тиском. Відносно кривдника правоохоронці неодноразово складали адміністративні протоколи за вчинення домашнього насильства та виносили термінові заборонні приписи. Оскільки таких превентивних заходів виявилося недостатньо, слідчі поліції відкрили кримінальне провадження, кваліфікувавши дії фігуранта за ст. 126-1 КК (домашнє насильство);

– 26.06.2025 р. – пізно ввечері до відділення поліції №3 (м. Галич) надійшло повідомлення від мешканки Бурштина про конфлікт між подружжям, яке проживає по сусідству. На місце події негайно прибула група реагування патрульної поліції, яка встановила, що 32-річний чоловік вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини, влаштував сварку, ображав жінку та погрожував їй фізичною розправою. Потерпіла, 30-річна мешканка Бурштина, написала відповідну заяву, поліцейські задокументували правопорушення, винесли тимчасовий заборонний припис щодо кривдника та призначили судово-медичну експертизу;

– 28.06.2025 р. – 46 та 53-х річні чоловіки вчиняли психологічний тиск, ображали та погрожували дружинам. Кривдники регулярно влаштовували сварки та провокували конфлікти, з боку чоловіків на адресу жінок лунали образи та погрози. Попри профілактичні заходи – проведення бесід, складання адміністративних протоколів і винесення термінових заборонних приписів – вони продовжували чинити насильство. Обом фігурантам слідче відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції № 2 оголосило про підозру за ст. 126-1 КК (домашнє насильство).

Такі діяння створюють серйозну загрозу життю та здоров’ю членів сімей, зокрема жінок, дітей, осіб похилого віку. В більшості випадків дані факти набувають суспільного резонансу, створюють проблеми для сусідів, порушують суспільний правопорядок та руйнують віру в сімейні цінності.

Висновок 1

Протягом січня-червня 2025 р. головними факторами впливу на стан та структуру кримінальних правопорушень в Україні залишалася масштабна збройна агресія російської федерації та погіршення ситуації в зоні бойових дій. Ці воєнно-політичні фактори суттєво й дуже негативно позначалися на всіх сферах життєдіяльності суспільства і, зокрема, на кримінальній ситуації.

До факторів криміногенного характеру, які сприяли зростанню чисельності кримінальних правопорушень в Україні можна віднести:

– погіршення соціально-економічної ситуації в країні внаслідок масштабного військового вторгнення росії, триваюче зростання кількості загиблих та поранених військовослужбовців і цивільних осіб, подальшу втрату територій;

– продовження руйнації та пошкодження в ході бойових дій та численних обстрілів великої кількості промислових, сільськогосподарських, інфраструктурних і соціальних об’єктів, зокрема численних об’єктів енергетичної інфраструктури, яка перебуває в критичному стані;

– зменшення рівня довіри населення до державних інституцій в останні місяці;

– збільшення частки громадян, які вважають напрям руху країни неправильним;

– незначне зростання обсягу ВВП та обсягів виробництва в окремих галузях промисловості; – затримка та суттєве зменшення обсягів фінансової та військово-технічної допомоги з боку країн-донорів в останні місяці;

– зниження рівня матеріального забезпечення значної частини населення (за результатами опитувань);

– поширення найбільш суспільно небезпечних видів злочинів проти національної безпеки, посягань, пов’язаних із незаконним обігом та використанням зброї, розповсюдженням наркотичних засобів, шахрайств; випадків перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період; ухиленням від мобілізації до лав Збройних Сил України.

Як на думку авторів цього дослідження, зменшенню кількості кримінальних правопорушень сприятимуть такі фактори, як:

– існування країни в режимі воєнного стану, який передбачає посилення контролю за поведінкою громадян (комендантська година, функціонування системи поліцейських блокпостів, діяльність підрозділів територіальної оборони тощо);

– укріплення взаємовідносин з країнами Європейського Союзу, продовження руху країни до ЄС;

– підтримка більшістю населення євроінтеграційних прагнень України;

– забезпечення нормального функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування на підконтрольних територіях країни, виконання державою соціальних зобов’язань перед населенням;

– фінансова підтримка з боку закордонних партнерів, що дозволяє підтримувати достатній рівень обороноздатності та соціально-економічну стабільність в державі;

– переміщення великої кількості громадян країни в інші регіони та за кордон, що об’єктивно веде до зменшення соціальної бази кримінальних правопорушень, полегшує соціальне забезпечення громадян, які залишаються в Україні.

Олександр Кулик, доктор юридичних наук, професор, провідний науковий
співробітник НН інституту права та психології НАВС

Ірина Наумова, наукова співробітниця науково-дослідної лабораторії
з проблем державотворення та правозастосування ННІПП НАВС

Ірина Лубенець, кандидатка юридичних наук, старша дослідниця

(Далі буде…)

Джерело: Юридичний вісник України