Судова практика
Апеляційну скаргу має право подати прокурор, включений до складу групи прокурорів на момент її подання, незалежно від того, чи він брав участь у розгляді в суді першої інстанції
22 липня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 381/27/18 задовольнив касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок.
Вироком міськрайонного суду фігуранта визнано невинуватим та виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 367 КК, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведенням в його діях складу кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу сторони обвинувачення на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК з огляду на те, що прокурор не наділений повноваженнями на подачу апеляційної скарги на вирок місцевого суду, оскільки не входив до групи прокурорів під час досудового розслідування цього кримінального провадження, не брав участі у судових засіданнях місцевого суду та не є прокурором вищого рівня у розумінні вимог ч. 4 ст. 36 КПК.
Читайте також: Підходи до розуміння того, хто має право на зміну і доповнення апеляційної скарги
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що він долучив до апеляційної скарги постанову керівника окружної прокуратури про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, якою його було включено у склад групи прокурорів.
Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог ст. 392, 393 КПК вирок суду першої інстанції, крім випадків, передбачених ст. 394 КПК, може бути оскаржений, у тому числі прокурором.
В ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час звернення прокурора із апеляційною скаргою на вирок місцевого суду, ним до апеляційної скарги на підтвердження своїх повноважень було долучено постанову керівника окружної прокуратури про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, якою його було включено у склад групи прокурорів у зв’язку із перебуванням прокурора, який брав участь у судовому розгляді обвинувального акта щодо фігуранта, у відпустці.
Читайте також: Особа не має права брати участь у кримінальному провадженні як захисник, якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї потерпілого
Отже, прокурор відповідно до положень ст. 37 КПК був включений до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, та наділений правами прокурора приймати процесуальні рішення та вчиняти процесуальні дії, в тому числі подавати апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції.
Разом з тим висновки апеляційного суду про те, що прокурор на підставі ч. 4 ст. 36 КПК не уповноважений оскаржувати вирок місцевого суду, є безпідставними, оскільки вказана норма не позбавляє прокурора, який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, права на подання апеляційної скарги, а лише надає таке право також і прокурорам вищого рівня (Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівнику обласної прокуратури, його першому заступнику та заступникам) незалежно від їх участі в судовому провадженні.
Крім того, відповідно до правового висновку, зробленого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 р. у справі № 629/847/15-к, передбачене ч. 6 ст. 393, ч. 6 ст. 425, п. 15, 20 ч. 2 ст. 36 КПК право на подання апеляційної чи касаційної скарг прокурором, який входить до складу групи прокурорів, визначеної в порядку ст. 37 КПК, не обмежується його участю в судових засіданнях з розгляду конкретного кримінального провадження у судах попередніх інстанцій. Група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК, діє як єдиний суб’єкт на стороні обвинувачення – прокурор. Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі в судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор окружної прокуратури, який входив до складу групи прокурорів на момент подання апеляційної скарги, був наділений правом на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, а тому рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги прокурору у зв’язку із тим, що він є особою, яка не має на це права, є необґрунтованим.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
