Юридична практика
Фінмоніторинг законності застави
З внесенням застави за колишнього керівника Офісу президента (ОП) Андрія Єрмака виникла проблема, яка була майже такою ж показовою для його справи, як і саме рішення суду.
Гроші, за версією захисту, вже зібрані але банки не хочуть ставати частиною цієї операції без додаткових перевірок. Про це у п’ятницю ввечері заявив адвокат Єрмака — Ігор Фомін. За його словами, був громадський тиск навколо внесення застави на людей, які готові перерахувати гроші за колишнього керівника ОП. Це перетворилося на шоу. Будуть опубліковані прізвища і фото людей, які вносять заставу. Далі буде фінансовий моніторинг… Банки вже відмовляються здійснювати ці операції…
Головна причина — не тільки сума 140 млн грн, але й законне прикриття, розглядається справа про легалізацію понад 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру за ч. 3 статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, отриманого злочинним шляхом, вчиненого організованою групою або в особливо великому розмірі. Тому будь-які великі платежі на його користь, навіть якщо вони передбачають законну заставу на рахунок суду, автоматично стають для банку токсичною транзакцією.
14 травня ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 діб з альтернативною заставою у 140 млн грн. У разі внесення застави, його забов’язали з’являтися на виклики слідства та в суд, не виїжджати з Києва, не спілкуватися з іншими підозрюваними та свідками, віддати міжнародні паспорти та дипломатичні паспорти, носити електронний браслет.
Читайте також: Загибель заставленого майна є однією з підстав для припинення застави
Формально заставу в Україні може внести не тільки сам підозрюваний, а й інша фізична чи юридична особа. Це безпосередньо передбачено Кримінальним процесуальним кодексом. Але закон забороняє заручатися державним та комунальним підприємствам, а також структурам, які фінансуються з бюджету або мають урядову частку. Тому перша практична проблема: кожен великий платіж за Єрмака має бути зрозумілим банку. Хто платить, звідки гроші, чому ця особа чи компанія перераховує мільйони підозрюваному у справі про відмивання грошей, чи мають гроші кримінальне походження, чи платник не пов’язаний з фігурантами справи. Для банку це не політичне питання, а ризик потрапити під претензії Національного банку України (НБУ), фінансового моніторингу та правоохоронних органів.
Порядок внесення депозиту такий: гроші перераховуються у гривні на спеціальний депозитний рахунок суду або територіального управління Державної судової адміністрації, відкритий у Казначействі. Тобто це не особистий переказ Єрмаку. Але банк все одно бачить відправника, призначення платежу і суму, а значить зобов’язаний оцінити ризик проведення операції.
Окремий фактор — статус Єрмака колишнього топ-чиновника. Для банків такі клієнти та пов’язані з ними операції належать до зони політично значущих осіб (ПП). У квітні НБУ нагадав банкам, що статус не повинен автоматично означати неможливість обслуговування, але банк зобов’язаний дотримуватися ризико-орієнтованого підходу. При цьому спрощений підхід можливий тільки при низькому ризику та невеликих обсягах операцій — до 400 тисяч грн на місяць. У справі про заставу Єрмака, сума перевищує в сотню разів.
Тому банк, який здійснює такий платіж, повинен бути готовий пояснити, чому він його пропустив і які документи отримав від платника. У звичайній ситуації це можуть бути квитанції про доходи, декларації, договори продажу майна, податкові документи, фінансові звітності компанії, підтвердження походження коштів.
В ситуації навколо Єрмака до цього додається репутаційний ризик: прізвища платників одразу стають оприлюдненими, а потім ними можуть зацікавитися журналісти, НАБУ, САП та Державна служба фінансового моніторингу. Саме це вже сталося у справі Мідаса. У грудні голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін розповів у Верховній Раді, що служба перевіряє походження грошей у тих, хто вносив заставу за фігурантів справи про корупцію в енергетиці. Зокрема пояснив, що сервіс сам не блокує транзакції безпосередньо, а отримує інформацію від банків, через які депозити вносяться. Тобто перший фільтр це банк, а не Держфінмоніторинг.
Адвокат Фомін розповів, що гроші на депозит, ймовірно, вже зібрані, але через велику кількість платників, затримки у банківській системі та закінчення банківського дня, кошти не були зараховані повністю. За його словами, перекази мають відбутися після того, як банки відновлять свою роботу.
При цьому дані про суму відрізняються. За інформацією 24 каналу, ВАКС підтвердив надходження лише 44,5 млн грн до 14:00 п’ятниці. Пізніше Схеми також повідомили про виплату 9,8 млн грн від компанії Міраліф, заснованої у 2023 році. До загальної суми 140 млн грн, на той момент залишилось ще понад 80 млн грн.
Раніше Українська правда писала, що за кілька годин після арешту Єрмака внесли 14,5 млн грн: 8 млн грн заплатила членкиня наглядової ради Укрнафти та Ощадбанку Роза Тапанова; ще 6,5 млн грн внесли Свирида Сергій Степанович, а Гришкан Григорій Олександрович — 666 грн (всі звернули на них увагу).
Тоді українські журналісти повідомили, що 30 мільйонів гривень вніс колишній головний тренер збірної України з футболу Сергій Ребров, який давно дружить з Єрмаком, і на весіллі Реброва у 2016 році Єрмак був зовсім не схожий на керівника офісу.
Зрештою, ситуація для Єрмака виявилася парадоксальною. Суд дав йому законну можливість вийти з СІЗО під заставу. Але сама застава в реальному часі перетворилася на окреме розслідування: хто дав гроші, звідки вони взялися, чому ці люди готові платити за колишнього керівника ОП і чи стане кожна така оплата новою ниткою для НАБУ, САП та фінансового моніторингу.
Ось чому банки повільні. Вони бояться конкретних грошей, конкретних платників і конкретної кримінальної справи, де саме звинувачення будується навколо походження коштів.
Олександр ТИМОШЕНКО, громадський діяч
Джерело: Юридичний вісник України
