Законодавство
Відставку судді як спосіб уникнення дисциплінарної відповідальності пропонують унеможливити
У Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення дисциплінарних процедур та здійснення інших повноважень Вищою радою правосуддя від 2 липня 2026 р. № 15374.
Зокрема, новою редакцією п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону “Про судоустрій і статус суддів” пропонується конкретизувати, що саме означає поведінка, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя:
а) позапроцесуальне спілкування з метою протиправного впливу на розгляд судової справи чи створення враження такого впливу;
б) керування транспортним засобом у стані сп’яніння або відмова від проходження огляду на стан сп’яніння, зневажливе спілкування із працівниками поліції;
в) вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;
г) прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків, інших учасників судового процесу чи осіб, присутніх у залі судового засідання;
ґ) добровільне вчинення суддею дій або допущення поведінки, що свідчить про визнання тимчасово окупованих територій російськими; підтримку, виправдовування, заперечення або інше сприяння збройній агресії проти України чи тимчасовій окупації території України, або діяльності держави-агресора чи її окупаційної адміністрації, зокрема, шляхом створення умов для підпорядкування судді або близьких йому осіб правовому режиму, органам влади або фактичному контролю держави-агресора, а також вчинення дій з метою отримання громадянства держави-агресора чи її незаконних утворень;
д) істотна зміна суті ухваленого судового рішення під виглядом виправлення описки у ньому;
Читайте також: Звільнення судді з посади за порушення присяги не може свідчити про те, що він не є суб’єктом злочину державної зради
е) вчинення дій, спрямованих на протиправне заволодіння чужим майном;
є) вчинення дій з метою набуття громадянства іншої держави;
ж) вчинення дій з метою набуття статусу судді, адвоката, прокурора чи зайняття посади в органах влади іноземної держави;
з) без поважних причин нездійснення суддею правосуддя протягом тривалого часу, а також без поважних причин неприбуття для здійснення правосуддя в суді, до якого суддю відряджено чи переведено;
и) грубе або систематичне порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що дискредитує суддю або підриває авторитет правосуддя, у тому числі вчинення правопорушень чи інших дій, що свідчать про зневагу до правил чи грубе ігнорування обов’язків судді;
і) вчинення процесуальних дій, що за своєю суттю є імітацією правосуддя, які не спрямовані на забезпечення виконання завдань судочинства, а мають протиправну, недоброчесну мету.
Новою редакцією ст. 116 Закону “Про судоустрій і статус суддів” з одного місяця до трьох збільшується строк розгляду Вищою радою правосуддя заяви судді про відставку.
Новим пунктом ч. 2 ст. 50 Закону «Про вишу раду правосуддя» визначається, що в разі поновлення судді на посаді після закриття дисциплінарної справи така справа поновлюється за рішенням дисциплінарного органу Вищої ради правосуддя у строк не більше 15 календарних днів з моменту поновлення судді. Строк від закриття дисциплінарної справи до її поновлення не враховується до строку, протягом якого до судді може бути застосоване дисциплінарне стягнення та до строку дисциплінарного провадження.
За новою редакцією ч. 4 ст. 55 Закону «Про ВРП» Вища рада правосуддя зобов’язана зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади у відставку у разі:
1) здійснення дисциплінарного провадження щодо судді, наслідком розгляду якого може бути його звільнення з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3 або 6 частини шостої статті 126 Конституції України, – до ухвалення рішення за результатами такого провадження;
2) здійснення дисциплінарного провадження за скаргою, яка відповідно до цього Закону підлягає пріоритетному розгляду або щодо якої ухвалено рішення про пріоритетність, – до ухвалення рішення за результатами її розгляду;
3) розгляду дисциплінарної справи щодо судді, відкритої до подання ним заяви про звільнення у відставку, — до ухвалення рішення у такій справі;
4) застосування до судді дисциплінарного стягнення у вигляді обов’язкового проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді — до завершення такого оцінювання;
5) якщо до подання суддею заяви про відставку в межах процедури кваліфікаційного оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалила рішення про призначення співбесіди із суддею або в матеріалах оцінювання наявний висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики — до завершення процедури кваліфікаційного оцінювання;
6) повідомлення судді про підозру у вчиненні кримінального правопорушення — до передання обвинувального акта до суду або закриття кримінального провадження, або якщо суддя є обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення — до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
7) ухвалення щодо судді рішення про його невідповідність займаній посаді за результатами кваліфікаційного оцінювання, – до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення за результатами розгляду подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення;
8) розгляду справи про визнання активів судді або активів, набутих за його дорученням іншими особами, необґрунтованими — до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Пропонуються й інші важливі зміни.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
