Судова практика
Відсутність законодавчого визначення терміна «глорифікація» не впливає на можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за виправдовування збройної агресії рф та глорифікацію її учасників
14 травня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати ККС ВС у справі № 127/23718/22 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженої, яка твердила про відсутність легального визначення терміну «глорифікація» в кримінальному законі.
Особа за місцем свого проживання в м. Вінниці, достовірно знаючи про блокування доступу до російської соціальної мережі «Однокласники», створила в ній особисту сторінку, яку використовувала на постійній основі, де умисно та цілеспрямовано висловлювала антиукраїнські погляди, підтверджувала проросійські наративи й підтверджувала правильність ворожої пропаганди щодо агресії рф проти України.
Міський суд своїм вироком, залишеним без змін апеляційним судом, визнав її винуватою та засудив до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 436-2 КК – на строк 1 рік без конфіскації майна; ч. 3 ст. 436-2 КК – на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК її було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
У касаційній скарзі обвинувачена стверджувала, що дії, вчинені в мережі «Однокласники», яка функціонує поза межами території України, не входить до національного інформаційного простору України та є забороненою на її території, не можна кваліфікувати як злочин, вчинений «на території України», у розумінні ст. 6 КК. Зазначала про нечіткість терміну «глорифікація» та відсутність його легального визначення в кримінальному законі.
Колегія суддів ККС вказала, що згідно із КК відповідальності підлягають особи, які вчинили кримінальні правопорушення на території України (ст. 6 КК); при цьому кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
Обвинувачена поширювала матеріали, у яких містяться виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікувала осіб, які здійснювали таку агресію, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в м. Вінниці в Україні. Та обставина, що для вчинення відповідних дій вона використовувала іноземну (російську) й заборонену на території України соціальну мережу, здійснюючи віддалений доступ до своєї персональної сторінки в цій мережі, не впливає на визначення місця вчинення злочину й територіальну чинність закону про кримінальну відповідальність.
Обвинувачена хибно трактувала поняття місця вчинення кримінального правопорушення, яким є не інформаційний простір, а територія, де воно було вчинене; у цьому кримінальному провадженні – це квартира за місцем її проживання в м. Вінниці.
Використання для поширення матеріалів заборонених російських соцмереж, у тому числі «Однокласники.ru», впливає на інформаційний простір України через пряме втручання в національну безпеку, створення масового доступу до дезінформації та застосування цих платформ як інструментів гібридної війни рф.
Користувач, який публікує контент у вказаній соціальній мережі, стає частиною російської інформаційної пропаганди, спрямованої проти України. Навіть якщо допис зроблено для аудиторії в рф, він працює на створення єдиного ворожого інформаційного поля, яке використовується для мотивації російських військових, виправдання війни та дестабілізації суспільно-політичної ситуації.
Колегія суддів ККС вказала, що відсутність законодавчого визначення терміна «глорифікація» у КК не впливає на можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-2 КК, оскільки самі дії (вихваляння, звеличення, прославлення) є очевидними з матеріалів (дописів, висловлювань). Відсутність дефініції безпосередньо в КК означає лише те, що правоохоронні органи та суди використовують буквальне, словникове значення слова, яке згадується в інших законах. Бланкетний характер диспозиції вказаної норми не може бути перешкодою до притягнення до кримінальної відповідальності, адже є звичайним засобом законодавчої техніки в КК.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







