Судова практика
Будь-яка незаконна угода щодо дитини, зокрема її незаконна передача іншим особам, є кримінально караною незалежно від того, чи вона вчинена з метою експлуатації, чи без такої
12 травня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від у справі № 686/15716/20 частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, який стверджував, що у разі торгівлі неповнолітніми чи малолітніми особами не має значення ні форма вчинення злочину, ні спосіб, ні мета.
Заступник головного лікаря з медичної частини міського перинатального центру обвинувачувалася в тому, що організувала незаконну передачу новонародженої дитини шляхом підроблення медичної документації.
Її було визнано невинуватою та виправдано за ч. 3 ст. 15 КК, ч. 3 ст. 27 КК, ч. 3 ст. 149 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв’язку з недоведеністю в діянні складу кримінального правопорушення. Крім того, суди звільнили обвинувачену від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК у зв’язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрили.
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що в разі торгівлі неповнолітніми чи малолітніми особами не має значення ні форма вчинення злочину, ні спосіб, ні мета (подальша експлуатація людини). Тобто, при торгівлі дитиною з об’єктивної сторони відбувається незаконна безповоротна передача дитини від однієї особи до іншої.
Колегія суддів ККС вказала, що апеляційний суд, погоджуючись з висновком місцевого суду про необхідність виправдання лікаря, в ухвалі зазначив, що у сформульованому в обвинувальному акті обвинуваченні, останній не інкриміновано вчинення дій, спрямованих на передачу людини (малолітньої) з метою її експлуатації, яка є обов’язковою для кваліфікації дій за ст. 149 КК, а тому рішення місцевого суду про відсутність в діях лікаря складу інкриміновано кримінального правопорушення, є обґрунтованим.
Однак, важливим для вирішення питання про дотримання положень кримінального процесуального закону є виклад стороною обвинувачення фактичних обставин кримінального правопорушення, адже їх відображення має суттєве значення для дослідження обставин вчиненого в суді, належної реалізації права на захист, а також правильної кваліфікації кримінального правопорушення.
Водночас, як вбачається з формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, в ньому зазначені (описані) дії виправданої, які фактично були направлені на здійснення незаконної угоди, об’єктом якої була новонароджена дитина.
З об’єктивної сторони діяння, передбачені ст. 149 КК, є альтернативними і можуть здійснюватися в такій формі, як торгівля людиною (у контексті купівлі та продажу людини), що охоплює незаконні дії з її передачі чи одержання.
Будь-яка інша незаконна угода, вчинена як стосовно дитини, так і стосовно дорослої людини охоплюватиметься цією формою торгівлі людьми, що поряд з іншим підтверджується ст. 1 Закону «Про протидію торгівлі людьми», якою до торгівлі людьми віднесено «здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина».
При цьому, будь-яка незаконна угода щодо дитини (зокрема її незаконна передача іншим особам), може тягнути кримінальну відповідальність незалежно від того, чи вона вчинена із метою експлуатації або без такої. Тобто суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 КК, у формі торгівлі людьми характеризується прямим умислом, а мета не є обов’язковою ознакою.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







