Судова практика
Особи, які незаконно набули майно боржника, підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності у межах завданих боржнику збитків
19 травня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/90/21(902/643/25) залишив без задоволення касаційну скаргу арбітражного керуючого, який вимагав солідарного стягнення за недійсним договором включно з фінансовими санкціями.
Боржник в особі керуючого санацією у справі, розглянутій у межах справи про банкрутство, звернувся з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу (в порядку ст. 42 КУзПБ) та солідарне стягнення збитків з набувача майна, комісіонера та засновника боржника (в особі головуючого на зборах учасників).
Господарський суд рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, позов задовольнив частково: визнав недійсним договір купівлі-продажу автомобіля як фраудаторний та стягнув з покупця (фізичної особи) на користь боржника ринкову вартість майна. У задоволенні позову в частині вимог до засновника боржника про солідарне стягнення коштів та в частині нарахування 3 % річних та інфляційних втрат відмовив.
Суди керувалися тим, що засновник є неналежним відповідачем, оскільки відчуження відбулося за наказом директора підприємства через значний проміжок часу після рішення загальних зборів, а обов’язок зі сплати коштів за ч. 3 ст. 42 КУзПБ виникає лише з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Верховний Суд звернув увагу на те, що Закон України № 2971-IX було доповнено частиною п’ятою ст. 42 КУзПБ, якою запроваджено спеціальне правове регулювання відповідальності осіб, що вчинили або погодили правочини чи майнові дії на шкоду боржнику. За змістом цієї норми такі особи несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у межах суми завданих боржнику збитків.
З огляду на принцип lex specialis derogat legi generali у разі встановлення, що шкода боржнику заподіяна внаслідок правочинів або майнових дій, передбачених ст. 42 КУзПБ, застосуванню підлягає саме частина п’ята цієї статті як спеціальна норма. Нею встановлено спеціальний порядок визначення меж субсидіарної відповідальності — у межах суми завданих боржнику збитків на відміну від загального правила ч. 2 ст. 61 КУзПБ (де розмір визначається як різниця між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою).
Читайте також: Недійсність паспорта сторони договору купівлі-продажу не є підставою для визнання договору недійсним
Отже, особи, які незаконно набули майно боржника або отримали майнову вигоду внаслідок правочинів чи майнових дій, передбачених ст. 42 КУзПБ, підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 42 цього Кодексу у межах завданих боржнику збитків.
У цій справі суди встановили, що рішення загальних зборів учасників за підписом засновника про зняття автомобіля з обліку прийняте з порушенням корпоративної процедури. Водночас фактичне відчуження майна за заниженою ціною відбулося на підставі окремого наказу генерального директора, виданого після спливу значного проміжку часу, який не містив посилань на протокол загальних зборів як правову підставу його видання.
Таким чином, попередні суди встановили відсутність (ненадання позивачем) жодних належних та допустимих доказів протиправної дії чи бездіяльності головуючого на загальних зборах учасників, пов’язаних із предметом спору, дійшли правильного висновку, що він не є належним відповідачем у частині заявлених вимог про солідарне стягнення грошових коштів.
Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України колегія суддів зазначила, що обов’язок з повернення коштів (відшкодування вартості майна в грошовому еквіваленті через неможливість повернення в натурі відповідно до ч. 3 ст. 42 КУзПБ) за оспорюваним правочином виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання правочину недійсним, оскільки до цього моменту діє презумпція його правомірності (ст. 204 ЦК України).
Оскільки до ухвалення судового рішення прострочення виконання грошового зобов’язання не було, КГС ВС також залишив без змін оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволення позову до головуючого на зборах учасників та відмові у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
