Судова практика
Перегляд заочного рішення про розірвання шлюбу за заявою відповідача після смерті позивача є зловживанням процесуальними правами
1 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 372/2845/22 задовольнив касаційну скаргу другої дружини померлого позивача у справі про розірвання шлюбу.
Шлюб позивача з відповідачкою було розірвано заочним рішенням суду першої інстанції 26 грудня 2022 р.. Відповідачка, яка з березня 2022 р. перебувала за кордоном, дізналася про це рішення лише в січні 2025 р. і подала заяву про перегляд заочного рішення в лютому 2025 р., тобто вже після смерті позивача та після реєстрації його нового шлюбу.
Суд першої інстанції скасував заочне рішення через неналежне повідомлення відповідачки та закрив провадження у зв’язку зі смертю позивача. Друга дружина позивача, яка участі у справі не брала, оскаржила це рішення в апеляційному порядку, однак апеляційний суд залишив їх без змін.
Розглянувши її касаційну скаргу, Верховний Суд вказав, що з огляду на принцип юридичної визначеності (res judicata), закріплений у практиці ЄСПЛ, ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» скасування рішення суду про розірвання шлюбу через значний проміжок часу не відповідатиме вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. Неповідомлення про дату судового засідання у цьому випадку не може бути підставою для скасування такого заочного рішення та закриття провадження у справі у зв’язку зі смертю сторони у спорі про розірвання шлюбу (див. правову позицію Об’єднаної палати КЦС ВС від 14.02.2022 у справі № 2-4744/11).
Перегляд заочного рішення та його скасування через значний проміжок часу й після смерті сторони у спорі, де неможливе правонаступництво, без наміру відновлення сімейних відносин в силу смерті однієї із сторін є правомірним випадком обмеження права на доступ до суду. Більше того, встановлення в судовій практиці зворотного принципу призведе до порушення принципу верховенства права через викривлення таких його складників, як правова визначеність правовідносин і res judicata.
Читайте також: Законодавство не передбачає визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим
Крім того, поведінка сторони, яка заявила після спливу значного проміжку часу про перегляд заочного рішення з формальних підстав, є зловживанням процесуальними правами (ст.ст. 3, 13 ЦК України, ст.ст. 2, 44 ЦПК України).
Верховний Суд зазначив, що надмірний процесуальний формалізм, який не враховує вимог справедливості, добросовісності й розумності, може спотворити завдання цивільного судочинства, спричинивши прийняття явно несправедливого рішення (рішення ЄСПЛ у справах Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії, Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії, ТОВ «Фріда» проти України).
Оскільки апеляційний суд не перевірив дійсних підстав подання заяви про перегляд заочного рішення й того, чи буде задоволення такої заяви виправданим за обставин, що істотно змінились (одруження позивача з іншою особою та його смерть), Верховний Суд на скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
