Батьки чоловіка, якого після смерті записано батьком дитини, мають право оспорювати такий запис

8 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 383/817/24 залишив без задоволення касаційну скаргу матері дитини на постанову апеляційного суду, якою за позовом матері загиблого військовослужбовця виключено відомості про його батьківство щодо сина відповідачки.

Позивачка, мати загиблого захисника, звернулася з позовом про оспорювання батьківства свого сина щодо сина відповідачки, стверджуючи, що останні кілька років вони з відповідачкою жили окремо, а її син, мобілізований і згодом зниклий безвісти, не знав про народження дитини й був записаний її батьком без свого відома. Відповідачка в суді визнала, що загиблий не є біологічним батьком її сина та ухилилася від посмертної молекулярно-генетичної експертизи. Суд першої інстанції відмовив у позові, вважаючи, що чоловік за життя знав про запис, оскільки не розірвав шлюб і не оспорив батьківство, апеляційний суд позов задовольнив.

Читайте також: Виключення запису про батьківство є підставою для звільнення особи від сплати заборгованості по аліментах за період, коли особа була записана батьком дітей

Верховний Суд із посиланням на постанову Об’єднаної палати ККС ВС від 31.07.2023 у справі № 461/3122/19 навів тлумачення ст. 137 СК України вказав, що норма передбачає три випадки оспорювання батьківства після смерті особи, записаної батьком дитини: подання за життя заяви нотаріусу про невизнання батьківства (ч. 1 ст. 137 СК), пред’явлення за життя позову до суду про виключення запису (ч. 2), якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти (ч. 3).

Спадкоємці (дружина, батьки та діти) чоловіка, який записаний після своєї смерті батьком дитини, можуть оспорювати його батьківство, якщо він не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою такий чоловік перебував у шлюбі згідно з ч. 3 ст. 137 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Читайте також: Факт батьківства зниклої безвісти особи не підлягає встановленню в порядку окремого провадження за відсутності рішення про визнання її померлою

Суд відхилив довід відповідачки про відсутність у матері загиблого доведеного матеріально-правового інтересу через недоведеність прийняття спадщини, пояснивши, що у розумінні ч. 3 ст. 137 СК України не вимагається надання суду доказів щодо прийняття спадщини одним із батьків, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають право, зокрема, батьки – предметом доказування в такій справі є не факт спадкування, а відсутність кровного споріднення з дитиною і необізнаність особи про запис батьківства на момент реєстрації.

Оскільки істотних порушень норм матеріального чи процесуального права не було встановлено, Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу відповідачки – без задоволення.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути