Connect with us

Судова практика

Законодавство не передбачає визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим

Опубліковано

28 липня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 346/5216/18 залишив без задоволення касаційну скаргу одного зі спадкоємців, який претендував на більшу частку спадщини.

Спадкоємиця звернулася до суду із позовом до інших спадкоємців, в якому просила визнати за нею право власності на 3/8 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Позивачка та відповідачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті їх батька та матері. Спадковим майном, на яке відкрилася спадщина, є житловий будинок, що належав батьку на праві власності, яке не зареєстровано.

Після смерті батька його дружина та один із синів померлого прийняли спадщину, свідоцтво про право на спадщину вони не оформили.

Читайте також: Для зміни черговості одержання права на спадкування за законом на користь спадкоємця, який опікувався спадкодавцем, необхідно довести п’ять обставин

Таким чином, частка матері у спадковому майні становила 3/4 частини будинку, частка одного із синів – 1/4 частини будинку.

Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину після смерті матері були позивачка і один із синів померлого, інший спадщину не прийняв. Позивачка вважала, що їй як спадкоємиці першої черги після смерті матері належить 3/8 частки спірного будинку.

Суд першої інстанції визнав за позивачкою право власності на нерухоме майно – 1/4 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду, визнав за позивачкою право власності у порядку спадкування за законом на 3/8 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, за одним із сином померлого – на 5/8 частини.

Читайте також: Співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання її компенсації від інших співвласників

Розглянувши касаційну скаргу одного зі синів померлого, Верховний Суд вказав, що встановивши, що спірний житловий будинок був збудований батьками сторін під час шлюбу у 1977 р., відповідач не заперечував факту спільності майна і не надав доказів на підтвердження набуття спірного нерухомого майна за особисті кошти одного з подружжя. Тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що зазначений житловий будинок належав подружжю на праві спільної сумісної власності у рівних частках, тому після смерті батька відкрилася спадщина на 1/2 частину спірного житлового будинку, однак спадкоємці спадщину не оформляли.

Апеляційним судом встановлено, що позивачка та один із синів померлого після смерті матері подали заяви про прийняття спадщини, оскільки є спадкоємцями 3/4 частин спірного житлового будинку після її смерті.

Оскільки позивачка у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті матері та має право на 3/8 частини спірного житлового будинку в порядку спадкування за законом.

Читайте також: Ненадання спадкоємцем нотаріусу відомостей про осіб, які можуть бути спадкоємцями, не є поважною причиною пропуску ними строку для прийняття спадщини

Також апеляційний суд правильно визначив за одним із синів померлого право власності на 5/8 частини зазначеного житлового будинку в порядку спадкування за законом, оскільки наявний спір щодо права власності, який вирішується в судовому порядку.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачка не надала доказів, що померлій матері виділялася частка у майні подружжя, тому після смерті батька він та його мати вступили в управління спадковим майном, не заслуговують на увагу, оскільки згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 16 вересня 2020 р. у справі № 464/1663/18.

Крім того, Верховний Суд зазначив про те, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом ст. 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Ознайомтеся: Онлайн-продукт для нотаріусів LEX.Нотаріус

Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.