Судова практика
Перебування у шлюбі не означає, що один із подружжя автоматично несе відповідальність за збитки, завдані іншим
22 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 464/5457/21 частково задовольнив касаційну скаргу засудженого за шахрайське заволодіння нерухомістю та скасував постанову апеляційного суду в частині солідарного стягнення збитків із дружини засудженого.
Вироком суду відповідача визнано винним у поданні підробленого договору купівлі-продажу, внаслідок чого він неправомірно заволодів приміщенням магазину, що належало позивачам.
Позивачі вимагали стягнути солідарно збитки (упущену вигоду) у розмірі 7 318 796,00 грн з відповідача і його дружини. Стверджували, що фігурант невідкладно подарував усе належне йому нерухоме майно синові та «формально колишній» дружині. Зазначене відчуження було здійснено у день звернення позивачів до суду із заявою про забезпечення позову, а також після винесення ухвали про забезпечення позову, отже ці правочини є фраудаторними.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги лише щодо самого засудженого, апеляційний суд поширив стягнення також на його дружину як солідарного боржника.
Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд не погодився з апеляційним судом у цій частині та з посиланням на ст. 1190 ЦК України навів власну правову позицію (постанова від 02.08.2022 у справі № 908/314/18), що для солідарного характеру відповідальності необхідно встановлювати наявність спільно завданої шкоди, елементів складу цивільного правопорушення щодо кожного з відповідачів та неподільності завданої шкоди щодо кожної з цих осіб.
Саме по собі пред’явлення позову до двох відповідачів як до солідарних боржників без доведення позивачем і встановлення судом обставин наявності сукупності вказаних умов, зокрема, факту спільності дій (бездіяльності) відповідачів, наслідком яких стало завдання неподільної шкоди, не дає підстав для висновку про те, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність за завдану шкоду (див. постанови ВС від 12.01.2023 у справі № 738/1458/21 та від 03.04.2023 у справі № 738/565/21).
Читайте також: Особи, які незаконно набули майно боржника, підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності у межах завданих боржнику збитків
Протиправне заволодіння відповідачем нерухомим майном у період перебування у зареєстрованому шлюбі не свідчить про вчинення його дружиною протиправних дій, спрямованих на завдання позивачам збитків у формі упущеної вигоди, вини у їх завданні та причинного зв’язку між такою протиправною поведінкою і збитками. Подання дружиною касаційної скарги на попередні судові рішення у пов’язаній справі та декларування спірної нерухомості як майна чоловіка також не свідчать про наявність у її діях складу цивільного правопорушення.
Отже, Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо самого факту та розміру упущеної вигоди, стягнутої із засудженого особисто, скасував постанову апеляційного суду в частині солідарного стягнення збитків із дружини засудженого.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
