Думка експерта
Чому податки не стали зброєю для перемоги? Корупція в податковій службі як глобальна загроза для суспільства
Відповідно до загальної думки військових у сучасних війнах переможе та країна, яка має технологічні та економічні переваги. Зважаючи на це, у 2025 році Україна значно збільшила військові витрати, довівши їх до 44,45 млрд доларів, що становить 21,19% ВВП. Таким чином, Україна посідає перше місце за часткою ВВП, спрямованою на оборону, отже, в середньому кожна п’ята гривня, яку заробляє українська економіка, іде на потреби фронту.
Окрім України, яка посідає десяте місце у топі країн за військовими витратами у 2025 році, найбільше коштів на оборону витрачають: – США: $921,02 млрд (3,01% ВВП) – Китай: $251,29 млрд (1,3%) – росія: $161,18 млрд (6,34%) – Німеччина: $107,31 млрд (2,14%) – Велика Британія: $94,26 млрд (2,38%) – Індія: $78,31 млрд (1,9%) – Саудівська Аравія: $72,53 млрд (5,72%) – Франція: $70 млрд (2,08%) – Японія: $58,91 млрд (1,38%).
Як відомо, держбюджет-2025 внаслідок двох його значних збільшень у липні та жовтні мав заплановані доходи (без грантів) в обсязі 2,50 трлн грн. Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 та на 2026 рік», податкові надходження до державного бюджету, які адмініструє і контролює Державна податкова служба України (далі ДПСУ), мають вирішальне значення. Відповідно, висококваліфікована сумлінна діяльність ДПСУ набуває пріоритетної важливості та знаходиться під підвищеною увагою не тільки громадськості, а й спеціально уповноважених органів.
За оперативною інформацією, за січень — грудень 2025 року фактичні надходження до загального фонду державного бюджету податків та зборів, які контролює ДПС, становлять 1 трлн 246 млрд грн (27 млрд 689 млн $). Попри надскладні умови, план надходжень податків та зборів виконано на 97,4%.
Стосовно державного бюджету на поточний рік, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №15224 про зміни до держбюджету на 2026 рік. Видатки на сектор безпеки й оборони збільшено на 1,56 трлн грн, а загальний обсяг оборонного бюджету зросте до рекордних 4,4 трлн грн (приблизно 98 млрд доларів).
Читайте також: Розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди
Згідно з інформацією Мінфіну, податкові надходження до Державного бюджету України станом на 01.06.2026 складають 972 367,1 млн грн. Цілком природно виникає питання: де взяти кошти на покриття дефіциту фінансування оборонного бюджету, як підвищити ефективність надходжень коштів до Державного бюджету та яка роль ДПСУ у цьому процесі.
Як відомо, корупція є вагомою причиною недонадходжень та втрат бюджетів усіх рівнів. Порівнюючи інформацію про обліковані корупційні кримінальні правопорушення (Розділ XVII Кримінального кодексу України) з початку повномасштабної війни і станом на кінець 2025 року, можна побачити наступне: Загальна кількість облікованих кримінальних проваджень у 2022 році становила 5 612, а кількість осіб, яким було вручено повідомлення про підозру, — 1990. Відповідні цифри у 2025 році складають 9 234 та 3 855, таким чином зростання виглядає у 165% і 194%.
Який вклад представників ДПСУ у цей процес?
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань» № 794-VIII від 12 листопада 2015 року, злочини, вчинені службовими особами податкових органів, розслідує ДБР. Упродовж 2021 року працівники ДБР затримали 16 податківців, до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень щодо одержання неправомірної вигоди притягнуто 31 податківця. У 2025 році відносно 45 працівників податкових органів до суду передано обвинувальні акти (Річний звіт ДБР за 2025 рік). Таким чином зростання рівня злочинності серед податківців за вказаний період становить 145%. При цьому окрему увагу треба приділити рівню латентної (прихованої) злочинності, який в цієї сфері досягає критичних розмірів.
Слід звернути увагу на те, що за останні роки корінним чином змінився типовий портрет податківця-правопорушника. Якщо раніше це у більшості випадків був рядовий інспектор, то зараз відбулися докорінні зміни на користь представників керівної ланки — від головних управлінь в областях до апарату ДПСУ. Це сталося з багатьох причин: масове впровадження електронної звітності, зменшення рівня необґрунтованих перевірок, припинення підприємницької діяльності значної кількості суб’єктів, звичайна жадібність керівників різних рівнів у спробі перевести всі потоки на себе.
Патріотизм закінчується там, де починається податкова декларація
Аналіз злочинів, учинених службовими та посадовими особами Державної податкової служби, свідчить про те, що переважна більшість із них належить до категорії, пов’язаної з декларуванням недостовірної інформації (Стаття 366-2 ККУ) та неподанням суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Стаття 366-3 ККУ). Цілком зрозуміло, що зазначені правопорушення є похідною та продовженням злочинів, пов’язаних із прийняттям пропозиції, обіцянки або здобуттям неправомірної вигоди службовою особою (Стаття 368 ККУ), незаконним збагаченням (Стаття 368-5) та зловживанням впливом (Стаття 369-2). Тобто виникненням певних проблем із декларуванням доходів, а згодом і видатків, походження яких неможливо достовірно підтвердити.
Останнім часом офіційно (у вільному доступі) оприлюднено інформацію щодо податківців, які здійснили дії з ознаками правопорушень у зв’язку з недостовірним декларуванням. Окрему увагу треба звернути на широке представництво серед них керівників різних структур ДПСУ: – Директор департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України Олексій Пилипенко; – Директорка департаменту ДПС Мар’яна Куц; – Директор департаменту по роботі з персоналом ДПСУ Анатолій Тищенко; – Начальниця відділу Департаменту податкового аудиту ДПС Марина Баряхтар; – Директор департаменту податкового аудиту ДПС Васюк Юрій Миколайович; – Директорка департаменту з управління податковим боргом ДПС Леся Прокоф’єва; – Заступник голови ДПС з питань цифрового розвитку Ігор Панченко.
Читайте також: Встановлення винуватості особи у наданні неправомірної вигоди службовій особі, не створює преюдиції щодо службової особи
Також серед фігурантів — керівники та заступники ГУ ДПС в областях (Сумській, Одеській, Київській, м. Києві) та керівники управлінь/відділів у регіонах (Луцьк, Львів).
З наведеної інформації простежується висновок: серед лідерів правопорушень повністю домінують керівники структур ДПСУ та очільники обласних ГУ, тоді як рядові інспектори взагалі відсутні у цьому списку.
Така ситуація негативно впливає на бюджетні надходження. Наприклад, 2 червня 2026 року ДПСУ оприлюднила інформацію про схему виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів: понад 2,3 тисячі компаній здійснили зовнішньоекономічні операції на суму понад 198 млрд грн і зникли. Усі вони контролювалися лише 7 фізособами. Проблему виявили лише тоді, коли повернути кошти вже неможливо.
Ще одна схема, яка потребує аналізу в масштабах країни, стосується махінацій із ПДВ та оподаткуванням неприбуткових організацій, зокрема ОСББ, яких напередодні війни було зареєстровано 32 982. Неприбутковий статус ОСББ надається за дотримання чітких вимог п. 1 ч. 4 ст. 133 Податкового кодексу України. (Далі буде…)
Володимир ДОН, член Національної спілки журналістів України
Джерело: Юридичний вісник України
