Судова практика
В умовах воєнного стану заміна боржника на покупця під час малої приватизації є можливою у виконавчому провадженні, але примусове стягнення боргу не допускається
30 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 912/4100/20 залишив без задоволення касаційну скаргу покупця приватизованого майна на рішення про заміну боржника у виконавчому провадженні.
Боржник – державне підприємство, з якого рішенням суду стягнуто понад 2 млн грн, – у процесі малої приватизації придбало як єдиний майновий комплекс приватне підприємство. Кредитор боржника звернувся із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні на покупця.
Читайте також: Особи, які незаконно набули майно боржника, підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності у межах завданих боржнику збитків
Суди першої та апеляційної інстанцій заяву задовольнили, застосувавши ч. 1 ст. 28 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» та ч. 2 ст. 345 ЦК.
Покупець у касаційній скарзі наполягав, що суди не врахували норм абз. 16 п. 7-4 розд. V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», яким на період воєнного стану запроваджено мораторій на застосування вимоги про погашення покупцем простроченої кредиторської заборгованості приватизованого підприємства. На думку скаржника, це виключає можливість процесуального правонаступництва в принципі.
Верховний Суд визнав це ототожнення помилковим, навівши позицію Великої Палати ВС від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, згідно з якою процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, – це перехід процесуальних прав та обов’язків сторони у справі до іншої особи у зв’язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Скаржник помилково ототожнив передбачене ст. 52 ГПК України процесуальне правонаступництво у вигляді заміни боржника у зобов’язанні та тимчасову заборону на застосування вимоги закону щодо виконання покупцем такої умови як погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства.
Абзац 16 п. 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не встановлює заборони на здійснення в період дії правового режиму воєнного стану процесуального правонаступництва. Предметом розгляду в цій справі було саме питання процесуального правонаступництва за ст.ст. 52, 334 ГПК та ст. 28 Закону про приватизацію, а не питання правомірності подальшого примусового стягнення заборгованості з покупця – а це принципово різні речі.
Суд також окреслив сам механізм правонаступництва, за яким визначальною підставою для заміни сторони боржника – державного або комунального підприємства у виконавчому провадженні – є набуття покупцем права власності в процесі приватизації на єдиний майновий комплекс боржника. Заміна відбувається саме внаслідок купівлі-продажу майнового комплексу з усіма його активами й пасивами, а не за фактом припинення юридичної особи боржника.
Отже, Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
