Судова практика
Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право голосувати замість неї на загальних зборах учасників товариства
29 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/1430/24 відмовив у передачі справи на розгляд Великої Палати ВС та залишив без задоволення касаційну скаргу учасниці товариства.
Позивачка (одна з учасників товариства) під час повномасштабного вторгнення виїхала на тимчасово окуповану територію і зникла безвісти. Її сестра, звернувшись до нотаріуса, отримала свідоцтво про призначення її опікуном майна позивачки та її брата, і в цьому статусі проголосувала на загальних зборах товариства за зміну податкової адреси з окупованого Криму на підконтрольну Україні територію та за призначення нового директора з відповідними змінами статуту, оскільки без згоди позивачки одностайне рішення про заміну керівника було неможливим.
Після повернення позивачки та її брата опіку було припинено, а позивачка звернулася з позовом про визнання зборів і статуту недійсними, стверджуючи, що опікунка фактично використала право голосу для заволодіння її корпоративними правами.
Господарський суд позовні вимоги задовольнив частково – визнав недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ та нову редакцію статуту.
Апеляційний господарський суд рішення скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.
Верховний Суд, проаналізувавши норми ст. 44 ЦК у взаємозв’язку зі ст.ст 96-1, 113 ЦК та ст.ст. 12, 21-24 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вказав, що оскільки частка входить до складу майна, над яким встановлено опіку, право участі в управлінні товариством (у тому числі голосування на загальних зборах) реалізується опікуном як невід’ємна складова процесу управління цим майном.
Водночас Суд опікун може голосувати на загальних зборах юридичної особи, однак зобов’язаний реалізовувати таке з метою збереження майна, діяти за відсутності конфлікту інтересів, добросовісно та в інтересах особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Оцінюючи добросовісність дій опікунки, Суд встановив, що зміна податкової адреси була імперативно необхідна згідно з ч. 2 ст. 13 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», без чого товариство взагалі не могло провадити господарську діяльність, а зміна керівника була єдиним способом подати відповідну реєстраційну заяву. Оскаржене рішення не змінювало розміру часток жодного з учасників і не передбачало виключення позивачки з товариства, а сама позивачка не заперечила відсутність будь-яких конфліктів із сестрою на момент призначення її опікункою.
Отже, Суд визнав правильним висновок апеляційного суду про те, що оскаржене рішення зборів не порушувало прав позивачки, відповідало інтересам товариства та її самої, і було ухвалене за відсутності конфлікту інтересів, закрив касаційне провадження в цій частині, залишивши постанову апеляційного суду про відмову в позові без змін.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
