Судова практика
Голосування депутатів держдуми рф за зміну меж території України, що спричинило загибель людей та інші тяжкі наслідки, кваліфікується за ч. 3 ст. 110 КК
11 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати ККС у справі № 607/4401/23 залишив без задоволення касаційні скарги захисників на судові рішення, якими визнано винуватими та засуджено десятьох обвинувачених за ч. 3 ст. 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, яке є їх власністю на користь держави України.
Суди встановили, що обвинувачені — депутати держдуми рф, за попередньою змовою групою осіб з іншими представниками влади та збройних сил рф, усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість настання тяжких наслідків, з метою зміни меж території України підтримали звернення до президента рф про визнання незалежності «днр» і «лнр» та ратифікацію договорів про дружбу з ними.
Читайте також: Визнання «днр» і «лнр» утворює склад посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що призвело тяжких наслідків
Це призвело до тяжких наслідків: загибелі й поранення людей (зокрема дітей), а також масштабних руйнувань інфраструктури та майна.
У касаційних скаргах захист стверджував про відсутність у діях засуджених складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК, зокрема його суб’єктивної сторони.
Верховний Суд урахував специфіку спеціального судового провадження та визнав доводи касаційних скарг безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій надали правильну правову кваліфікацію діям засуджених.
Читайте також: Зайняття посади голови суду на тимчасово окупованій території АР Крим свідчить про прямий умисел вчинення колабораційної діяльності
Посилаючись на ст. 73 Конституції України та п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1135-IX, Суд роз’яснив, що зміна території — це будь-які дії щодо передачі частини території України під юрисдикцію іншої держави або її зменшення через утворення іншої суверенної держави. Таке питання вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначає Верховна Рада України.
На цій основі Верховний Суд визначив, що об’єктивна сторона злочину за ч. 3 ст. 110 КК виявляється у конкретній формі — дії, вчиненій задля зміни меж території або державного кордону з порушенням конституційного порядку. Суб’єкт злочину є загальним, суб’єктивна сторона характеризується виною у виді прямого умислу.
Оскільки істотних порушень процесуального закону чи неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, які є підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено, Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а рішення – без зміни.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
