Суд не вправі залишати без руху апеляційну скаргу на рішення слідчого судді, як і висувати надміру формалістичні чи не передбачені законом вимоги до її змісту

19 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС у справі № 333/10438/24 задовольнив касаційну скаргу на ухвалу про повернення судом апеляційної скарги.

Слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою заявника на бездіяльність слідчих ДБР.

Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції через невідповідність вимогам ст. 396 КПК, а саме: заявник не обґрунтував незаконність рішення і не вказав повну назву ухвали, а його прохання скасувати ухвалу та зобов’язати відкрити провадження не відповідає повноваженням апеляційного суду. Крім того, скаржник помилково оскаржив ухвалу районного суду, хоча рішення ухвалив слідчий суддя. Вони мають різні строки та предмет оскарження.

Читайте також: Апеляційний суд може повторно залишити апеляційну скаргу без руху через недоліки, які в попередній ухвалі про залишення її без руху не зазначалися

У касаційній скарзі заявник указував, що апеляційний суд проігнорував можливість оскарження ухвали слідчого судді, а тому, повернувши скаргу, порушив вимоги КПК.

Верховний Суд виснував, що за КПК та практикою ККС апеляційний суд не має повноважень залишати без руху апеляційну скаргу на рішення слідчого судді, як і не може висувати до її змісту не передбачені законом або завищені формалістичні вимоги щодо чіткості, ясності, логічності, послідовності, тощо.

Проаналізувавши апеляційну скаргу, Верховний Суд констатував, що з неї чітко вбачається, яке судове рішення оскаржується, бо Заявник долучив його копію до скарги.

Читайте також: Апеляційну скаргу має право подати прокурор, включений до складу групи прокурорів на момент її подання, незалежно від того, чи він брав участь у розгляді в суді першої інстанції

Зі змісту апеляційної скарги зрозуміло, що заявник уважає ухвалу місцевого суду незаконною. Він зазначає, що його скарга відповідала вимогам ст.ст. 303–307 КПК, тому місцевий суд був зобов’язаний відкрити провадження та з’ясувати всі обставини у судовому засіданні.

Крім того, зі скарги видно, що заявник не погоджувався з ухвалою, оскільки оскаржував невиконання ст. 220 КПК, тоді як місцевий суд, маніпулюючи законодавством, указав на невідповідність скарги.

Отже, апеляційний суд передчасно повернув апеляційну скаргу, оскільки оскаржувану ухвалу постановлено без урахування ч. 3 ст. 399 КПК та всупереч вимогам ст. 370 цього Кодексу.

У підсумку Верховним Судом ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути