Connect with us

Судова практика

Не застосовується строк позовної давності до вимог про стягнення безпідставно збереженої плати за оренду землі

Опубліковано

⚡ AI SUMMARY
Верховний Суд постановив, що стягнення коштів за фактичне користування землею без договору є кондикційними відносинами (ст. 1212 ЦК), а не податковими. До таких вимог не застосовується строк позовної давності у 1095 днів, передбачений Податковим кодексом, оскільки правовідносини виникають між власником землі та землекористувачем, а не державою.

15 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі № 908/3774/23 залишив без задоволення касаційну скаргу Товариства на постанову апеляційного суду, якою стягнуто з нього дохід від безпідставно набутого майна за межами строку позовної давності.

Міська рада як власник земельної ділянки просила стягнути з Товариства безпідставно збережені кошти за користування землею з  тих підстав, що нерухомість на ділянці комунальної власності відповідач придбав у липні 2018 р., а договір оренди землі уклав лише в грудні 2021 р.

Читайте також: Договір оренди державного майна підлягає визнанню недійсним, якщо орендодавець не надав потенційному повної та достовірної інформації про фактичний стан об’єкта оренди

Суд першої інстанції позов задовольнив частково; стягнув дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період із 1 січня 2021 р. до 22 грудня 2021 р., та відмовив у стягненні доходів за фактичне користування ділянкою з 21 липня 2018 р. до 31 грудня 2020 р., оскільки через затягування власником оформлення оренди договір уклали лише у 2021 р.

Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, виклав його резолютивну частину в новій редакції та стягнув із Товариства недоотриману орендну плату за період з 21 липня 2018 р. Оскільки відповідач не зареєстрував право користування земельною ділянкою під своїм нерухомим майном, з нього стягуються безпідставно збережені кошти за фактичне землекористування. Така експлуатація ділянки без правового оформлення позбавила міську раду законного доходу. Підстав для застосування позовної давності суд не знайшов.

У касаційній скарзі Товариство стверджувало, що кошти розраховано як податковий платіж (плату за землю), тому їх можна нарахувати лише в межах 1095 днів, передбачених ПК, а поза цим строком воно вільне від грошового зобов’язання.

Читайте також: Податковий орган не може заявляти кредиторські вимоги щодо сплати орендної плати за договором оренди землі, укладеним боржником з органом місцевого самоврядування

Верховний Суд погодився з апеляційним судом, який правильно врахував сформульований у практиці ВС підхід щодо регулювання кондикційних правовідносин. На підтвердження цього Суд навів сталу практику ВС у релевантних справах: від 9 листопада 2021 р. у справі № 905/1680/20, від 12 травня 2026 р. у справі № 922/3157/25, від 14 травня 2026 р. у справі № 922/3108/25, від 30 червня 2026 р. у справі № 910/12543/25, від 24 червня 2026 р. у справі № 909/1000/24.

На цій основі Верховний Суд сформулював висновок, що відносини фактичного користування земельною ділянкою комунальної власності власником розташованого на ній нерухомого майна без укладеного договору оренди є кондикційними та регулюються гл. 83 ЦК, а не податковим законодавством. Строк давності, передбачений ст. 102 ПК, не застосовується до вимог про стягнення безпідставно збереженої орендної плати (ст. 1212 ЦК), оскільки ці правовідносини виникають між власником землі та користувачем, а не між платником податків і контролюючим органом.

У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2026
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.