Відсутність витягів про нормативну грошову оцінку землі не спростовує склад правопорушення, якщо шкоду довкіллю розраховано за обов’язковою методикою, а відповідач визнав факт порушення

2 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі № 922/3834/25 задовольнив касаційну скаргу Екологічної інспекції, скасувавши рішення про відмову у стягненні з Підприємства шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності.

Екологічна інспекція зазначала, що під час позапланової перевірки Підприємства виявлено засмічення земель відходами життєдіяльності тварин та перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у ґрунті. Розмір шкоди розраховано за затвердженою методикою.

Читайте також: Не може бути підставою для припинення чи заборони діяльності підприємства лише факт шкідливого впливу такої діяльності на довкілля

Суд першої інстанції позов задовольнив повністю, оскільки відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок шкоди за засмічення земель.

Натомість апеляційний суд відмовив у позові через відсутність у матеріалах справи витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, використаних у розрахунку.

У касаційній скарзі Екологічна інспекція посилалася на неправильне застосування апеляційним судом ст. 1166 ЦК і ст. 41 Закону № 1264-XII та ненадання оцінки акту перевірки, припису, протоколів вимірювань показників ґрунту й інших документів.

Читайте також: Акти, розрахунки й претензії суб’єкта владних повноважень не створюють правових наслідків і тому не підлягають окремому оскарженню

Верховний Суд не погодився з апеляційним судом. Застосувавши правила доказування в деліктних правовідносинах, Суд констатував, що позивач у справах про відшкодування шкоди має довести протиправність поведінки заподіювача, наявність і розмір шкоди, а також причинний зв’язок між ними. Визначаючи розмір збитків, суд повинен дослідити всі докази у сукупності, а не обмежуватися формальною оцінкою одного з них.

При цьому Верховний Суд зауважив, що розрахунок шкоди виконано позивачем за затвердженою методикою, а відповідач у суді першої інстанції його не спростував: не доводив неправильності показників, не просив витребувати витяги та не ініціював експертизу. Крім того, відповідач визнав факт порушення природоохоронного законодавства, попросивши продовжити строк виконання припису.

На підставі цього Верховний суд виснував, що акт перевірки, припис, протоколи вимірювань ґрунту, розрахунок шкоди за затвердженою методикою та визнання відповідачем порушення у сукупності є достатніми доказами для встановлення складу цивільного правопорушення та стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі.

У підсумку Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути