Судова практика
Договір оренди державного майна підлягає визнанню недійсним, якщо орендодавець не надав потенційному повної та достовірної інформації про фактичний стан об’єкта оренди
3 червня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/3317/23 залишив без задоволення касаційну скаргу держпідприємства, яке здавало майно в оренду.
ТОВ позивалося до регіонального відділення ФДМ України та ДП про визнання недійсним результату електронного аукціону, визнання недійсним договору оренди та стягнення сплачених коштів у процедурі торгів. Позов обґрунтовано тим, що за результатами аукціону ТОВ визначено переможцем електронного аукціону про передачу в оренду складського майданчика з будівлями та спорудами, після чого він сплатив гарантійний та авансовий внески й уклав договір оренди з ФДМ України та балансоутримувачем. Однак об`єкт оренди неможливо використовувати за цільовим призначенням, а ФДМ України в оголошенні про проведення аукціону зазначено недостовірні дані.
Суди розглядали справу неодноразово. Позов було задоволено. Після нового апеляційного розгляду апеляційний суд постановою змінив рішення суду першої інстанції про задоволення позову. Апеляційний суд повторно дослідив докази щодо достовірності інформації про об’єкт оренди, змінив мотиви задоволення позовних вимог про недійсність договору, залишивши відповідний висновок по суті без змін.
У касаційній скарзі ДП зазначало, що приймаючи участь в аукціоні та підписуючи договір оренди, позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на ознайомлення з об’єктом оренди та з’ясування його технічного стану, в т.ч. проведення дослідження об’єкта оренди до проведення аукціону та підписання договору оренди, або принаймні в процесі його проведення. Тобто, позивач будучи суб’єктом господарювання, який планує здійснювати вантажні операції в порту, приймаючи участь в аукціоні з оренди складського майданчика в порту не проявив розумної обачливості та не цікався технічним станом об’єкта оренди саме на етапі участі в аукціоні та підписання договору оренди. Крім того, позивач безпідставно відмовився від підписання акта приймання-передачі майна, що не відповідає засадам добросовісності
Верховний Суд зазначив, що сама собою обставина непідписання ТОВ акта приймання-передачі майна не може свідчити про недобросовісну поведінку позивача або про його ухилення від належного виконання договірних обов’язків.
Під час передачі державного майна в оренду орендодавець зобов’язаний забезпечити розкриття повної, достовірної та точної інформації про об’єкт оренди. Якщо в оголошенні про проведення електронного аукціону відсутні відомості про істотні характеристики майна, які впливають на можливість його використання за визначеним договором цільовим призначенням, негативні наслідки такого неналежного інформування не можуть покладатися на добросовісного учасника аукціону.
Водночас Верховний Суд виснував, що в цій справі за умови сплати ТОВ гарантійного та авансового внесків ефективним способом захисту є визнання договору оренди недійсним із одночасним заявленням вимоги про стягнення сплачених сум відповідно до ст. 1212 ЦК України, а власне незазначення судами попередніх інстанцій вказаної статті під час правової кваліфікації спірних правовідносин не свідчить про неправильне вирішення спору по суті та не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
З огляду на викладене Верховний Суд не знайшов підстав для формування правового висновку щодо застосування ч. 10 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 110 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, у питанні повернення гарантійного та авансового внесків у випадку, коли учасник електронного аукціону набув статусу переможця, аукціон не визнано недійсним, договір оренди укладено, однак переможець відмовився від підписання акта приймання-передачі майна. Таке питання не було визначальним для вирішення цього спору, оскільки суди попередніх інстанцій встановили недійсність договору оренди, а також обставини ненадання позивачу повної та достовірної інформації щодо об’єкта оренди.
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін та поновив її виконання.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







