Технічний збій відеоконференцзв’язку з вини суду після належної авторизації учасника не повинен позбавляти його права на участь у засідання

Право на змагальне провадження та публічний розгляд: неможливість забезпечення судом проведення відеоконференції після належної авторизації учасника справи через технічні причини з боку суду є порушенням права на участь у судовому засіданні

16 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 377/2/25 задовольнив касаційну скаргу відповідача на постанову апеляційного суду, ухвалену за результатами перегляду справи за відсутності сторін.

Суди частково задовольнили позов працівника, зобов’язали держпідприємство встановити позивачу оклад переробника радіоактивних відходів згідно з колективним договором, виходячи з мінімальної ставки робітника певного розряду. При цьому апеляційний суд вважав за можливе переглянути справу за відсутності представника держпідприємства, посилаючись на ч. 5 ст. 212 ЦПК, згідно з якою ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву.

Читайте також: Незабезпечення судом участі обвинуваченого, який перебував у слідчому ізоляторі, в судовому засіданні в режимі відеоконференції є істотним порушенням вимог КПК

У касаційній скарзі держпідприємство зазначало, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасників, які не були належно повідомлені про засідання (п. 5 ч. 1 ст. 411 ЦПК). Апеляційний суд не ініціював технічного підключення сторін в ЄСІТС, не з’ясував причини відсутності зв’язку, не повідомив відповідача про розгляд справи без відеоконференції. Частина 5 ст. 212 ЦПК до цих обставин не може бути застосована.

Верховний Суд вказав, що згідно з довідкою апеляційного суду, листом ДП «Інформаційні судові системи» та іншими матеріалами справи представнику держпідприємства було дозволено участь у засіданні 11 листопада 2025 р. об 11.00 через відеоконференцзв’язок ЄСІТС.

У визначений день з 10:58 до 13:42 зафіксовано вісім авторизацій представника в системі, проте підключень з боку суду не було. Судовий процес не фіксувався через неявку учасників, яку спричинив збій у роботі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Читайте також: Подання учасником спору заяви про розгляд справи за його відсутності не звільняє суд від обов’язку повідомити його про місце, дату і час судового засідання

Отже, технічна неможливість участі представника відповідача у судовому засіданні виникла саме з вини суду.

Верховний Суд наголосив, що право на справедливий суд гарантує змагальне провадження та публічний розгляд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Право є ефективним лише тоді, коли суд належним чином вивчає та враховує зауваження сторін. Розгляд справи без запланованої відеоконференції, яка зірвалася з вини суду, порушує принципи рівності та змагальності.

На цій основі та за ч. 5 ст. 212 ЦПК Верховний Суд констатував, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції не можуть бути покладені на учасника справи, якщо таку можливість втратив сам суд після призначення або під час засідання.

Отже, Верховний Суд визнав передчасним завершення апеляційного перегляду справи, оскільки не було підстав покладати на відповідача ризики технічної неможливості його участі у відеоконференції, скаргу задовольнив, постанову апеляційного суду скасував, а справу направив на новий апеляційний розгляд.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути