Судова практика
Неналежні умови тримання засудженого є підставою для відшкодування йому моральної шкоди з держбюджету
Умови тримання засуджених: неналежні побутові та санітарно-гігієнічні умови утримання засудженого є підставою для виплати йому компенсації з держбюджету, розмір якої суд визначає з урахуванням характеру, обсягу та тривалості страждань, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості
14 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КЦС у справі № 757/29272/18-ц залишив без задоволення касаційні скарги виправної колонії, органу виконання покарань та представника засудженого до довічного позбавлення волі на постанову апеляційного суду про відшкодування 50 тис. грн моральної шкоди.
Засуджений подав позов до держави про стягнення 2,7 млн грн моральної шкоди. Він вимагав компенсацію за майже десять років утримання в неналежних умовах у виправній колонії.
Суд першої інстанції стягнув на відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн.
Апеляційний суд збільшив розмір відшкодування до 50 тис. грн, урахувавши тривалість перебування позивача в неналежних умовах та принцип справедливої сатисфакції (ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У касаційній скарзі виправна колонія стверджувала, що суди не встановили фактичних обставин справи і неправильно застосували норми матеріального права. Позивач не довів заподіяння моральної шкоди неналежними умовами тримання і не обґрунтував її розмір усупереч ст.ст. 12 і 81 ЦПК.
Орган з питань виконання покарань у касаційній скарзі зазначив, що є неналежним відповідачем і не відповідає за завдану шкоду. Також скаржник вказував на неправильну назву органу в рішеннях, невстановлення обставин справи, відсутність оцінки доказів та порушення норм матеріального права.
У касаційній скарзі представник позивача вказував, що розмір шкоди є несправедливим та таким, що не відновлює права позивача. Апеляційний суд не навів методику розрахунку суми та проігнорував доводи позивача, докази тривалого утримання в неналежних умовах, а також систематичність, характер та інтенсивність порушень з боку адміністрації установи.
Верховний Суд роз’яснив правила цивільної відповідальності держорганів та їхніх посадових осіб за завдану шкоду. Статті 1173 і 1174 ЦК установлюють для них спеціальний порядок, за яким вина органу державної влади не є обов’язковою умовою такої відповідальності. Для притягнення до відповідальності достатньо трьох факторів — неправомірних дій чи бездіяльності, самої шкоди та причинного зв’язку між ними. Доведення наявності зазначених умов покладається на позивача.
Верховний Суд також врахував норми кримінально-виконавчого законодавства щодо правового статусу засуджених і гарантій захисту їхніх прав.
Читайте також: Законодавством не передбачено багаторазового відшкодування моральної шкоди за одним і тим самим фактом порушення прав
Суд визнав, що порушення умов утримання довічно засудженого позивача у виправній колонії підтвердили звіт і лист представників Омбудсмана та перевірки прокуратури. Протиправну бездіяльність колонії щодо приведення цих умов у відповідність із нормами законодавства також встановив адміністративний суд в іншій справі, тому ці факти не потребували повторного доказування (ч. 4 ст. 82 ЦПК). Побутові та санітарно-гігієнічні умови порушували національні й міжнародні стандарти.
На цій підставі Верховний Суд погодився, що це завдало позивачеві моральних страждань, тому держава має відшкодувати йому моральну шкоду.
Суд урахував те, що розмір відшкодування повинен хоча б приблизно відповідати ступеню завданої моральної шкоди та відновленню стану потерпілого, а також врахував практику ЄСПЛ та зазначив, що головним критерієм оцінки шкоди є час перебування особи в умовах, що порушують ст. 3 Конвенції. Водночас сума компенсації має бути співмірною зі справедливою сатисфакцією.
Верховний Суд погодився зі збільшенням розміру відшкодування до 50 тис. грн, оскільки апеляційний суд обґрунтовано врахував доведені порушення, тривалість перебування в неналежних умовах та моральні страждання позивача. Ця сума відповідає засадам розумності та справедливості.
Отже, Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
