Судова практика
Той із батьків, з ким проживає дитина, має право на відшкодування медзакладом втрачених аліментів, якщо припинення їх виплати стало прямим наслідком помилкового спростування батьківства
5 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати КЦС у справі № 344/4082/23 розглянув касаційні скарги жінки та Репродуктивного центру на рішення апеляційного суду, яким частково відшкодовано матеріальну і моральну шкоду, заподіяну помилкою Репродуктивного центру, через яку спростовано батьківство, що стало підставою для припинення сплати аліментів.
Позивачка та її чоловік звернулися до Репродуктивного центру для лікування безпліддя та проведення ЕКЗ. Після народження сина з’ясувалося, що вони не є біологічними батьками дитини, хоча згоди на використання донорського матеріалу не давали. Згодом чоловіка виключили з актового запису про народження як батька та закрили провадження щодо стягнення з нього аліментів. Через припинення аліментних зобов’язань позивачка утримувала дитину самостійно.
Читайте також: Непоінформованість чоловіка про застосування донорських ембріонів для штучного запліднення дає йому право оспорювати батьківство
Суд першої інстанції відмовив у позові, оскільки відповідач спростував припущення позивачки про те, що під час її лікування були допущені порушення. Репродукційний центр не брав участі в інших судових процесах між позивачкою та її чоловіком, тому рішення в попередніх справах не мають преюдиційного значення для відповідача.
Натомість апеляційний суд частково стягнув з відповідача матеріальну шкоду (витрати на професійну правничу допомогу, яких жінка зазнала в попередніх справах) та моральну шкоду. Ці витрати спричинені доведеним правопорушенням медзакладу. Водночас суд відмовив у стягненні втрачених аліментів, оскільки вони є власністю дитини, а позивачка не заявляла вимог від її імені (ст. 179 СК).
Верховний Суд зауважив, що позивач не зобов’язаний доводити вину відповідача, оскільки тягар доказування її відсутності покладається безпосередньо на заподіювача шкоди (узгоджується з постановою ВС від 21 квітня 2021 р. у справі № 648/2035/17).
Відповідачем не доведено, що ним здійснювалося лікування позивачки належним способом, без порушень.
Натомість у попередній справі встановлено самовільну зміну медиками методу лікування безпліддя на донацію гамет та ембріонів у порушення Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом МОЗ від 9 вересня 2013 р. № 787, без згоди пацієнтів, що призвело до втрати кровного споріднення та виключення відомостей про батька. Це свідчить про прямий причинно-наслідковий зв’язок між протиправними діями медичного закладу та завданням шкоди позивачці.
Водночас Верховний Суд визнав, що суд апеляційної інстанції надто формально витлумачив ст. 179 СК, неправильно визначив суб`єкта майнової шкоди та порушив принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст. 1166 ЦК.
Суд наголосив, що покладення на особу одноосібного тягаря матеріального забезпечення дитини через неправомірні дії відповідача є прямою майновою шкодою, сутність якої полягає у фактичному збільшенні витрат позивача, а не у формальному статусі аліментів.
На цій основі Верховний Суд сформулював висновок: якщо через протиправні дії медзакладу встановлено відсутність біологічного споріднення між дитиною та її записаним батьком, що призвело до припинення аліментів, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на відшкодування майнової шкоди. Розмір шкоди дорівнює втраченій можливості отримувати кошти на утримання дитини, адже ці збитки є прямим наслідком дій правопорушника. Факт того, що аліменти є власністю дитини, не заперечує наявності майнової шкоди у особи, яка через дії відповідача була змушена самостійно утримувати дитину.
Застосувавши принцип jura novit curia («суд знає закон»), Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу медзакладу, а касаційну скаргу жінки задовольнив частково. Постанову апеляційного суду в частині відмови у відшкодуванні майнової шкоди скасував і передав справу в цій частині на новий апеляційний розгляд. В іншій частині постанову залишив без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
