Про що тепер не можна питати експерта-почеркознавця?

Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5» від 10 січня 2019 р. № 83/5.

Зміни внесено до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

До основних видів експертизи віднесли судово-ветеринарну та гемологічну (нові пп. 1.2.10 та 1.2.11 п. 1.2). Отже методичні рекомендації доповнено розділами X «Судово-ветеринарна експертиза» та XI «Гемологічна експертиза».

Новою редакцією п. 1.3 визначено, що на договірних засадах експертами для юридичних та фізичних осіб проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Стара редакція передбачала проведення експертиз за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб ДПА, ДМС, ДВС, на замовлення адвокатів, тощо.

У новій редакції п. 1.8 зазначено, що окрім процесуального документа про призначення експертизи, вона може проводитися на підставі договору з експертом чи експертною установою, укладеним за письмовим зверненням особи з обов’язковим зазначенням реквізитів, переліку питань, що підлягають вирішенню, а також об’єктів, що підлягають дослідженню.

Також у новій редакції викладено п. 1.13, зокрема, строки проведення експертизи визначили у межах 10, 30, 60 календарних днів, тоді як раніше допускалось проведення експертизи і понад 60 та 90 календарних днів.

Попереднє вивчення матеріалів під час проведення простих та середньої складності досліджень не має перевищувати 5 чи 10 робочих днів відповідно; а термін щодо складних та особливо складних досліджень – 15 чи 20 робочих днів відповідно.

У Методичних рекомендаціях серед орієнтовного переліку вирішуваних питань почеркознавчої експертизи виключено формулювання «чи перебувала особа у незвичайному стані?» та «чи виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?» (п. 1.1 глави 1 розділу І).

Експерт має зазначити у документі, що є підставою для проведення експертизи, документи, у яких містяться вільні чи умовно-вільні зразки почерку та / або підпису особи (п. 1.4).

Новим п. 1.13 глави 1 розділу І вказано, що достатність та якість наданих зразків почерку (підпису) особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації, де критерієм достатності вважається надання матеріалів у такій кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об’єкті і зразках почерку певного виконавця.

Відповідно до нової глави 23 розділу І, перед експертами можуть ставити запитання щодо обставин і механізму техногенних вибухів, зокрема:

• Де розташовувався епіцентр техногенного вибуху?
• Що було першопричиною виникнення техногенного вибуху?
• Який механізм виникнення техногенного вибуху? Тощо.

Поміж тим, згідно із новими главами 15 та 16 розділу ІІ, перед експертними установами можуть ставити запитання щодо електротранспортної експертизи, де об’єктами є трамваї, рейкові колії, тролейбуси, та щодо технічного стану ліфтів.

Поділитися

Твітнути