Століття розвитку криміналістики в Україні, Європі та світі

Століття розвитку криміналістики в Україні, Європі та світі

«Немає нічого практичнішого гарної теорії».
Густав Роберт Кірхгоф

Петро БІЛЕНЧУК, керівник Центру криміналістичних і мистецтвознавчих досліджень Київського університету права НАН України, професор

Нещодавно в Київському університеті права НАН України відбувся ІІ Міжнародний криміналістичний конгрес «Століття розвитку криміналістики в Україні, Європі і світі: фундатори української та світової криміналістичної науки — Степан Гик і Ганс Гросс», співорганізаторами якого виступили Інтелектуальний форум «Єдина Європа», Центр криміналістичних і мистецтвознавчих досліджень КУП НАН України і Центр суспільних досліджень «Український меридіан».

Злочинність як загроза безпеці суспільства

Метою даного форуму став комплексний аналіз проблем, пов’язаних із визначенням основних історичних віх виникнення та розвитку криміналістичної науки в Україні, Європі і світі, а також обговорення і розгляд актуальних питань сьогодення через призму можливого реального використання новітніх засобів, методів, грід- і блокчейн технологій у слідчій, детективній, прокурорській, експертній і судовій практиці. Очевидно, що в умовах складних соціальних, економічних і політичних процесів, загострення криміногенної обстановки, що має місце в Україні та світі, важливе місце належить криміналістичній освіті і науці, які покликані озброїти державні відомства, органи судової влади, прокуратури, поліції ефективними засобами пізнання, доказування, розслідування злочинів і тим самим забезпечити конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина, економічну, енергетичну, екологічну, військову, інформаційну безпеку суспільства, держави, цивілізації.

Як відзначалося, потреба провести такий міжнародний форум криміналістів у столиці України Києві пов’язана з необхідністю відзначити 120-річчя з дня опублікування Гансом Гроссом першого в світі підручника «Порадник для судових слідчих як система криміналістики» і 70-річчя з дня опублікування Степаном Гиком першого в світі україномовного підручника «Криміналістика», а також обговорити актуальні проблеми соціально-економічних детермінант (стану економіки, зайнятості населення, характеру управлінської діяльності, стану і поширеності впливу громадянського суспільства тощо), які чинять найістотніший, причинно-з умовлений вплив на злочинність та її динаміку, як у країні загалом, так і в окремих її регіонах.

Це обумовлено тим, що, по-перше, сучасна злочинність це надзвичайно небезпечне соціальне явище, оскільки є наслідком причин і умов, що мають соціально-психологічний характер. По-друге, криміналізація або декриміналізація тих чи інших діянь суттєво впливає на всі показники злочинності. По-третє, наявністю реального достатньо високого рівня латентної, прихованої злочинності, що залишається поза сферою застосування кримінального закону, а також великою кількістю злочинців, яких не було притягнуто до кримінальної відповідальності. По-четверте, особливістю наявної злочинності в сучасній Україні є те, що в нас у результаті економічної і політичної кризи створилися сприятливі умови для формування в людей сваволі і прояву її у вигляді злочинів. Цей стан суспільства називається криміналізмом. Його формула така: кожен мусить вибирати одне з двох — або стати злочинцем, або бути потерпілим від злочинів. Ця особливість дії причин та умов злочинності породжує й особливість злочинності в Україні. І нарешті, виникли злочини, які вчиняються з переваг найсучасніших технологій, які завдають великі економічні збитки.

У цій ситуації суспільство, держава, цивілізація стають все більш залежними від роботи автоматизованих систем, мережі інтернет у різноманітних сферах життя — від управління збройними силами, підприємствами, відомствами, організаціями, рухом літаків і поїздів до медичного обслуговування та національної і цивілізаційної безпеки. Всі ці загрози потребують використання знань криміналістичної науки для запобігання і протидії їм, а тому й стали предметом обговорення на даному конгресі.

Криміналістика ХІХ—ХХІ століть

Історія розвитку української, європейської і світової криміналістики свідчить, що тут ще є багато таємного, нового, невідомого й недослідженого. Саме тому на даному форумі обговорювалися найбільш актуальні науково обґрунтовані уявлення про сучасний стан злочинності в Україні і світі, негативні явища і процеси, які її обумовлюють, криміногенні риси особи злочинця і потерпілого, теорії запобігання злочинності, а також історіографія формування української, європейської і світової криміналістики та роль у ній її фундаторів Ганса Гросса та Степана Гика. Значну увагу учасників конгресу було присвячено даний форум присвячений проблемам розвитку криміналістичної науки в ХХІ столітті та шляхам впровадження її досягнень у практику запобігання і протидії злочинності в нинішніх умовах.

Зважаючи на ситуацію (про що йшлося вище) постала необхідність сучасного наукового забезпечення запобігання злочинності та встановлення ефективного механізму протидії правопорушенням, виробленню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення діяльності органів правосуддя, судочинства та правопорядку. Відомо, що наразі слідча, експертна, прокурорська, адвокатська й судова правозастосовна практика чекає від юридичної науки взагалі й криміналістичної науки зокрема, реальної теоретичної і практичної допомоги в пошуках оптимальної та ефективної системи законодавства, розробленні нових дієвих законопроектів, побудови наукових концепцій, доктрин та програм розумного й інноваційного поєднання фундаментальних досліджень та прикладних розробок, науково-технічних засобів, методів, технологій і «ноу-хау».

Цей форум відрізняється і своїм тематичним — історіографічним і стратегічним криміналістичним інноваційним спрямуванням. А сама ідея його проведення викликана необхідністю обговорення історії, сучасного стану криміналістики і пріоритетних напрямів її розвитку та можливостей розроблення і впровадження в практичну діяльності різних органів правосуддя, судочинства, правопорядку новітніх засобів, грід і блокчейн технологій, креативних наукових пропозицій і рекомендацій. Гармонійне поєднання надбань і здобутків теорії та практики по запобіганню злочинності стає сьогодні надзвичайно важливим в умовах існування розгалуженої організованої міжнародної (транскордонної, транснаціональної, трансконтинентальної, планетарної) злочинності, наявності високого рівня корупційної злочинності, а також активного здійснення протидії органам правосуддя з боку криміногенних організованих злочинних структур і осіб. Це обумовлено тим, що сучасна злочинність все більше прилаштовується до нових ситуацій, використовує найсучасніші способи підготовки, вчинення і приховування злочинів, а також високотехнологічні інновації, найновіші здобутки й надбання гуманітарної, природничої та технічної думки.

Як зазначає в зв’язку з цим Валерій Шепітько, по-перше, сьогодні криміналістична наука представляє собою цілісну систему наукових знань, яка покликана служити меті розкриття й розслідування злочинів, встановлення істини в кримінальному судочинстві. По-друге, використання криміналістичних знань у кримінальному судочинстві здійснюється на різних стадіях процесу. По-третє, судова реформа в Україні спрямована на суттєву реорганізацію судових і правоохоронних органів, внесення змін у їх структуру й функціональну направленість з метою підвищення ефективності то якості їх діяльності; по-четверте, змінність криміналістичних знань пов’язана з науково-технічним прогресом  сучасного суспільства. Це обумовлено ще й тим, що інформатизація, комп’ютеризація, роботизація та автоматизація соціального середовища привела до «технологізації» криміналістики, розробки і впровадження інформаційних, цифрових, телекомунікаційних технологій. А це значить, що сучасні гріді блокчейнтехнології — зовсім нова категорія криміналістики, що претендує змінити відповідне місце в її структурі. Тому доцільність обговорення цих питань на даному форумі не викликає жодних застережень і сумнівів.

Засадничі основи конгресу

Зазначимо, що в конгресі взяли участь представники органів державної влади, провідні науковці, аспіранти, студенти вузів України, зокрема, Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Центру судової експертизи та експертних досліджень Міністерства юстиції України, Центру криміналістичних і мистецтвознавчих досліджень КУП НАН України, Науково-дослідної експериментальної комунікативної лабораторії імені Степана Гика, Музею криміналістики імені Ганса Гросса, Музею підробок, фальсифікації, піратства та промислового (економічного) шпигунства КУП НАНУ і УАПП, Музею електронного інтелекту, комп’ютерних технологій і криміналістичної техніки імені В. М. Глушкова, Науково-дослідного центру кібербезпеки і кіберкриміналістики, Інституту ядерних досліджень НАН України, іноземні партнери та представники громадських організацій.

Почесними гостями форуму стали: Олександр Попов, віце-президент Інтелектуального Форуму «Єдина Європа», Тетяна Обіход, завідувач Центру ядерної криміналістики КУП і ІЯД НАН України, Наталія Кісіль, засновник кіберекспертного проекту «Expert and Techonology», Іван Куричка — перший заступник голови Українського комітету по запобіганню і протидії корупції, Юлія Каліна, член колегії адвокатів м. Барселона (Іспанія), Олексій Турган, заступник директора Центру суспільних досліджень «Український меридіан», Олександр Кучерак, співробітник Чеської академії наук, доктор філософії (Чехія).

Із вступним словом до учасників форуму звернулася декан юридичного факультету Київського університету права НАН України Тетяна Тарасевич, яка відзначила, що проведення конгресу передбачає консолідацію зусиль вчених- криміналістів та практиків України, Європи і світу з метою формування наукових засад історіографії розвитку криміналістичної думки в світі і розробки стратегії і тактики запобігання та протидії організованій злочинності, особливо в ІТ-сфері (кіберзлочинності, кібертероризму, торгівлі людьми, ядерної злочинності тощо).

Степан Гик, Ганс Гросс — фундатори української і світової криміналістичної науки

Перша сесія конгресу була присвячена історіографії розвитку криміналістики в ХІХ—ХХІ століттях. З основними доповідями «Ганс Гросс і Степан Гик — автори перших у світі англомовних і україномовних підручників «Криміналістика» виступив професор КУП НАН України Петро Біленчук, а також генеральний директор «АЮР-КОНСАЛТИНГ» Микола Малій — «Особа комп’ютерного злочинця як об’єкт кримінологічного дослідження». У свою чергу студентка КУП НАН України Альона Ковальова в своєму виступі акцентувала увагу на основних віхах життя і творчості Ганса Гросса, який 120 років тому опіблікував перший у світі підручник «Порадник для судових слідчих як система криміналістики» (Австрія, 1898 р.) та Степана Гика, котрий 70 років тому опублікував перший у світі україномовний підручник «Криміналістика» (Німеччина, 1948 р.).

Вітчизняна і міжнародна злочинність третього тисячоліття та шляхи її запобігання

Власне цій темі і була присвячена друга сесія форуму, на якій виступили із доповіддю «Партнерство і співробітництво в запобіганні міжнародної злочинності» заступник директора Центру суспільних досліджень «Український меридіан» Олексій Турган. Натомість професор КУП НАН України Геннадій Семаков акцентував увагу присутніх на аналізі криміногенної ситуації в Україні, Наталія Кісіль виступила ґрунтовно дослідила використання новітніх технологій у сфері інтелектуальної власності в експертній, слідчій і судовій практиці України. Цікавою була й доповідь керівника Науково-дослідного центру кібербезпеки і кіберкриміналістики Олександра Урденка на тему «В пошуках моделей досліджень у цифровому інформаційному середовищі комп’ютера», яка була присвячена новітнім розробкам, пов’язаним із поширенням нових ідей четвертої промислової революції, Індустрії 4.0 та суспільства знань. Доповідач також підтримав позицію Миколи Малія про те, що сьогодні відбувається дивовижне зростання кіберзлочинності, кібертероризму в світовому кіберпросторі, а відтак ці питання потребують особливої уваги з боку законодавців, органів державної влади та місцевого самоврядування, особливо кіберполіцейських, кіберкриміналістів, кіберекспертологів тощо. У свою чергу вчений секретар Науково-дослідної лабораторії імені Степана Гика Артем Клібанський підбив підсумки криміналістичної діяльності лабораторії в 2017—2018 роках, а також зачитав вітальну телеграму від родини Степана Гика з Чікаго (США), яка надійшла на адресу КУП НАН України з нагоди роботи в Києві ІІ Міжнародного криміналістичного конгресу «Століття розвитку криміналістики в Україні, Європі і світі: фундатори української і світової криміналістичної науки — Степан Гик й Ганс Гросс».

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути