«Дельта Банк» проти Укргазвидобування Господарські суди розплутують наслідки епохи Януковича

Юрій Котнюк,
ЮВУ

У жовтні інформаційний простір країни облетіли два повідомлення, пов’язані з належним державі Акціонерним товариством «Укргазвидобування». Перше тривожне — про те, що суд заблокував його рахунки в рамках виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 7.10.2019 р. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія Фінгруп Фактор» 215 мільйонів гривень. Друге оптимістичне — про те, що Верховний Суд зупинив виконання згаданого вердикту до завершення касаційного перегляду справи. А прес-служба Укргазвидобування повідомила, що керівництво компанії звернулося до Офісу Президента та Кабінету Міністрів України з проханням провести перевірку дій співробітників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України та вжити заходів щодо недопущення незаконного стягнення грошей з газовидобувників. Однак ретельний аналіз подій цієї багатоепізодної історії свідчить про те, що гроші заплатити все ж таки доведеться.

Придворний банк

Усе почалося 30 вересня 2013 року, коли між колишніми власниками «Дельта Банку» і колишнім керівництвом Укргазвидобування було укладено кредитний договір на 150 мільйонів гривень під 24 проценти річних, які належало повернути не пізніше 31.12.2014 р. Тут варто зауважити, що цей банк належав до числа тих фінансових установ, про які зазвичай кажуть, що вони «наближені до імператора». Завдяки наявності покровителів серед керівництва держави, вона мала дуже вигідних клієнтів серед успішних державних підприємств, які укладали з нею вигідні для банку й не завжди вигідні для себе контракти. Таким чином, банк набував репутацію успішного й системного, який у випадку кризи має право претендувати на допомогу з боку держави у вигляді рефінансування. А одного чудового дня він мав луснути з усіма негативними від цього наслідками для його вкладників.

«Дельта банк» луснув невдовзі після того, як його колишні покровителі емігрували до Росії. Так, 30 жовтня 2014 року вийшла постанови Правління Національного банку Україна «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю». Наступною подією неодмінно мав стати його перехід під повний контроль Нацбанку, який внаслідок заходів рефінансування став його найбільшим кредитором.

Тим часом в Укргазвидобуванні змінилося керівництво, яке не поспішало повертати видані йому на кабальних умовах гроші з величезними відсотками. Але якби банк перейшов під повний контроль НБУ ухилитися від повернення кредиту вже було би проблематичною. Єдиним законним способом не віддавати кошти було би визнання недійсним договору кредитування. Зробити це можна було тільки в разі ухвалення обвинувального вироку посадовим особам Укргазвидобування, які його укладали, але очікувати цього від Генеральної прокуратури було справою марною. Нагадаємо, що голова правління єдиного акціонера Укргазвидобування — НАК «Нафтогаз України» Євген Бакулін, під чиїм «чуйним» керівництвом укладався цей договір, недовго побувши у в’язниці, дуже швидко став депутатом нового складу Верховної Ради.

І ось тоді, судячи з усього, старий власник банку й новий менеджмент Укргазвидобування придумали схему, як ухилися принаймні від виплати процентів за кредитом. Для цього 28 листопада 2014 року «Дельта банк» уклав з п’ятьма громадянами — фізичними особами п’ять договорів поруки, за якими ці люди сумарно вносили на рахунок банку 150 мільйонів гривень, отримуючи взамін право на стягнення цих коштів з процентами з Укргазвидобування. А цими підставними особами останнє вже якось домовиться.

Провал хитрої схеми

Проте подальші події завадили цим планам тишком-нишком вирішити проблему заборгованості: 2 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» було прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації у «Дельта Банку», на підставі якого з наступного дня було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

А головне — 29 квітня того ж року керівником цієї адміністрації було прийняте рішення про визнання нікчемними згаданих вище договорів поруки, а згодом подано позов про стягнення з Укргазвидобування заборгованості в сумі 209 мільйонів гривень, яка складалася з тіла боргу — 150 млн грн і хвостів у вигляді процентів, пені та інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Києва від 19 серпня 2015 року даний позов було задоволено в повному обсязі, але 21 грудня того ж року Київський апеляційний господарський суд своєю постановою скасував дане рішення й ухвалив нове, яким навпаки повністю відмовив у задоволенні позовних вимог «Дельта Банку».

Такий поворот було мотивовано тим, що п’ять поручителів перерахували на рахунок банку 150 млн грн, які йому завинило Укргазвидобування, і після цього всі кредитні стосунки між ним і «Дельта Банком» було припинено. Те, що його адміністрація визнала договори поруки нікчемними, не припиняє, мовляв, його наслідків, оскільки заплачені поручителями гроші не були їм повернуті, означає, що тепер саме вони, але ні вякому разі не банк, мають право вимагати з Укргазвидобування повернення цих коштів. А з відсотками чи без — то вже їхнє діло.

На перший погляд така мотивація виглядає правильною і логічною, якби не один важливий момент: насправді нова адміністрація «Дельта Банку» повернула 150 мільйонів гривень цим підставним поручителям. Причому даний факт було встановлено ще під час розгляду справи в Господарському суді Києва й викладено в тексті його рішення. Проте судді Київського АГС вирішили, певне, зробити вигляд, що не вміють читати. Хоча не можна виключати й того факту, що вони стали жертвою обману з боку поручителів, які під час апеляційного перегляду справи категорично заперечували, що «Дельта Банк» повертав їм кошти. Втім, навмисною була ця помилка, чи ні, але її виправила постанова Вищого господарського суду Украї ни від 15березня 2016 року, яка скасувала постанову суду апеляційної інстанції і залишила в силі рішення ГС Києва.

Невдала спроба реваншу

Однак на цьому судові пригоди не завершилися. У вересні 2015 року, тобто одразу ж після ухвалення рішення ГС Києва про стягнення з Укргазвидобування 209 мільйонів гривень згадані вище поручителі звернулися до Окружного адміністративного суду Києва з позовом, в якому просили визнати протиправними й скасувати рішення керівника тимчасової адміністрації «Дельта Банку» від 29.04.2015 р. про визнання нікчемними укладених між ними і банком договорів поруки.

Відповідач, звісно, заперечував, навівши при цьому наступні аргументи. Станом на жовтень 2014 року «Дельта Банк» мав заборгованість перед НБУ за договорами про надання стабілізаційних кредитів для збереження ліквідності на загальну суму більше дев’яти мільярдів гривень. Відтак укладення між ним і позивачами договорів поруки на забезпечення виконання зобов’язань ПАТ «Укргазвидобування» суперечило законним правам та інтересам Національного банку України як заставодержателя та кредитора банку, оскільки, фактично позбавляло НБУ можливості задовольнити свої кредиторські вимоги до ПAT «Дельта Банк» за рахунок заставленого майна.

Договори поруки, мовляв, були укладені всупереч вимогам Постанови Правління НБУ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю», а попереднє керівництво банку під час укладення договорів поруки не дотрималося норм чинного законодавства, зокрема не отримувало письмової згоди НБУ, який виступав у ролі заставодержателя. Крім того, наводився аргумент, що Укргазвидобування не було обізнане про наявність договорівпоруки та обов’язкової вимоги про наявність погодження Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Попри таку переконливість доводів «Дельта Банку», Окружний адміністративний суд Києва вирішив інакше: зазначивши, що на момент укладення цих договорів вони насправді не суперечили вимогам жодного з нормативно правових актів, він своєю постановою від 30 грудня 2015 року задовольнив позов і скасував рішення керівника тимчасової адміністрації «Дельта банку» про визнання договорів поруки нікчемними. Даний вердикт у подальшому був залишений без змін судами вищих інстанцій і набрав законної сили.

Таке рішення виявилося на руку Укргазвидобуванню, яке одразу ж подало до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Києва про стягнення з нього 209 мільйонів гривень і навіть добилося його скасування: це сталося 11 квітня 2016 року, коли той самий ГС Києва, тільки інший його суддя, ухвалив нове рішення, яким відмовив «Дельта Банку» в задоволенні його позову. Як це не дивно, але дане рішення було залишене без змін постановою Київського АГС від 22.03.2017 р. Але вже 10 липня того ж року статус кво було відновлено: Вищий господарський суд скасував усі попередні вердикти судів нижчих інстанцій і відновив рішення Господарського судуКиєва від 19.08.2015 р.

Поки йшли судові війни, сума боргу зросла вдвічі

Але, як бачите, й це ще був не кінець. Виконуючи згадане рішення суду, Укргазвидобування погасило заборгованість перед «Дельта Банком» аж через два роки — 7 серпня 2017 р. За цей період хвости боргу у вигляді інфляційних втрат зросли ще на 215 мільйонів гривень, у зв’язку з чим банк подав до Господарського суду Києва позов про стягнення цієї суми. Рішенням останнього від 26 квітня 2018 р. йому було відмовлено в задоволенні цих вимог — суддя Владислав Демидов використав той самий і вже неодноразово спростований аргумент про те, що поручителі, мовляв, ще у 2014 році заплатили «Дельта Банку» 150 мільйонів гривень, після чого позивач втратив право будь-яких претензій до Укргазвидобування. Проте Північний апеляційний господарський суд уже згаданою постановою від 7 жовтня цього року даний вердикт скасував і ухвалив задовольнити позовні вимоги «Дельта Банку» і його правонаступника ФК «Фінгруп Фактор» в повному обсязі. Тобто стягнути з відповідача 215 млн грн. Але ще побачимо, як повернеться справа у Верховному Суді.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути