Судова практика
Рішення виборчої комісії про затвердження результатів виборів ректора державного університету підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства
15 травня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 522/8650/18 за позовом кандидата на посаду ректора Одеського державного аграрного університету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Міністерство освіти і науки України – про визнання виборів ректора недійсними та скасування рішення виборчої комісії щодо їх результатів.
У травні 2018 р. кандидат на посаду ректора звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати вибори ректора університету, результати яких встановлені на підставі протоколів виборчої комісії, недійсними та скасувати рішення виборчої комісії щодо результатів виборів ректора, оформлені протоколами комісії.
Позовну заяву мотивував тим, що під час організації та проведення виборів мали місце порушення вимог ст. 42 Закону України від 1 липня 2014 р. «Про вищу освіту» № 1556-VII, п.п. 12, 16, 30, 39 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 р. № 726, а також п.п. 1.13, 3.2.9, 3.5, 4.11 Положення про виборчу систему та порядок обрання ректора Університету, затверджені протоколом вченої ради Університету від 8 лютого 2018 р., наслідком чого стало порушення його прав як кандидата на посаду ректора університету.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановою Апеляційного суду Одеської області рішення про відкриття провадження у справі скасовано, а провадження закрито з посиланням на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 4 та п.п. 1, 9 ч. 1 ст. 19 КАС України спір є публічно-правовим і повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржує рішення органу – виборчої (конкурсної) комісії Університету, якому в особі адміністрації цього закладу МОН України як суб`єкт владних повноважень доручило організувати проведення виборів ректора, та питання про поновлення на роботі у займаній посаді не ставить.
У касаційній скарзі позивач наполягав, що предметом позову є захист прав позивача як кандидата на посаду ректора університету, який набрав більшість голосів при проведенні конкурсного відбору в першому турі та з яким міг бути укладений контракт, а тому цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
В підсумку розгляду справи Велика Палата Верховного Суду постановила, що апеляційний суд правильно визнав спір між сторонами як публічно-правовий, оскільки позивач оскаржував рішення виборчої (конкурсної) комісії університету, якому МОН України як суб’єкт владних повноважень доручило організувати проведення виборів ректора цього закладу згідно з вимогами ст. 42 Закону № 1556-VII «Про вищу освіту», а також є спором щодо оскарження рішення виборчої (конкурсної) комісії університету, рішення якої є обов’язковим для органів державної влади та інших осіб, як передбачено у п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України.
Таким чином, спір про скасування рішення виборчої комісії щодо результатів виборів ректора державного університету, оформлених протоколами, є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
