Нова коаліція для Меркель: чого чекати ЄС та Україні від нового німецького уряду?

Віктор Савінок, аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

Після тривалих переговорів представники Християнсько-демократичного союзу (ХДС), Християнсько-соціального союзу (ХСС) та Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) 7 лютого завершили узгодження проекту угоди, що створить другу підряд велику коаліцію в країні й третій політичний альянс під керівництвом Ангели Меркель.

Утім німецька політична епопея ще не завершилася. Своє слово мають сказати понад 460 тисяч рядових есдеків, результати голосування яких будуть оприлюднені 4 березня. Також проект угоди мають схвалити делегати з’їзду ХДС, що відбудеться 26 лютого. Відповідно, за оптимістичного розвитку подій новий уряд великої  коаліції почне працювати в середині березня.

Втрати та здобутки

Підсумком коаліційних переговорів став понад 170-сторінковий проект відповідної угоди. Саме цей документ визначатиме, в якому напрямку рухатиметься Німеччина впродовж наступних трьох із лишком років. Втім оцінити проект угоди зі створення чергової великої коаліції важко. З одного боку, він розв’язує назрілі соціальні проблеми та відповідає на частину питань, що непокоять громадян. З іншого ж, здається, що йому дещо бракує відповідей на «великі питання», такі, як майбутнє Євросоюзу, оборонна політика Німеччини чи протистояння лівому та правому популізму в Європі.

Тож що отримали та не отримали учасники нової-старої коаліції? Перш за все, звернемося до соціал-демократів. Адже саме їм вдалося перетворити свій невдалий результат на виборах у вагомий інструмент під час коаліційних дебатів та посадити за стіл переговорів політсили, що обійшли есдеків на понад 10% голосів. І справді, як нещодавня невелика перевага під час з’їзду СДПН, що прийняв рішення про початок переговорів, так і наступне опитування рядових членів партії стали інструментами, які зіграли на користь політсили та забезпечили поступливість християнських демократів.

Останні погодилися збільшити зобов’язання роботодавців з фінансування медичного страхування та врегулювати питання обмеження дії трудових угод. В активі соціал-демократів — й амбітні видатки на освіту, науку, інфраструктуру, будівництво житла, вдосконалення законодавства в галузях пенсійного забезпечення, страхування, догляду за людьми з інвалідністю та неповнолітніми й зниження темпів зростання орендної плати на житло.

Водночас своїм однопартійцям переговірники від СДПН можуть пред’явити й інший успіх. Адже вони змогли перебрати на себе в новому уряді керівництво трьома відомствами, що безпосередньо відповідатимуть за реалізацію їх соціально-політичних амбіцій. Це міністерства фінансів, праці та соціальної політики, а також МЗС.

Не менш блискуче виглядають успіхи й баварського Християнсько-соціального союзу. Чи не найбільш складні учасники перемовин змогли вписати до їх підсумкового документа принципові для їхніх виборців положення про прийняття нового міграційного законодавства із встановленням, зокрема, обмежень на прийняття біженців до 180–220 тисяч осіб на рік й на возз’єднання сімей біженців до 1 тисячі осіб на місяць.

Окрім того, ХСС змогла провести до тексту коаліційної угоди амбітні заходи щодо зміцнення внутрішньої безпеки. Останні передбачають підвищення фінансування поліції на рівні федерації та земель, розширення використання систем відеонагляду в публічних місцях та заходи з протидії проявам тероризму та мови ненависті в соціальних мережах.

У проекті угоди наявна й обіцянка канцлерки, про яку вона постійно говорить з моменту висування своєї кандидатури в листопаді 2016 року, а саме цифрова економіка. На неї німецькі посадовці планують витратити 5 млрд євро, що включатиме розбудову широкополосного зв’язку та мереж 5G.

Європейська та безпекова політика

У проекті коаліційної угоди між ХДС/ХСС та соціал-демократами, як і в підсумковому документі зондування, європейські справи стоять на першому місці. Втім майбутні коаліціанти не висувають власного бачення майбутнього ЄС, а викладені в документі пропозиції радше є відповіддю на ідеї французького президента Еммануеля Макрона. Так, ХДС/ХСС та СДПН готові обговорювати кроки з підвищення ролі Європарламенту серед інститутів союзу та поглиблення інтеграції в зоні євро. Для цього нова-стара коаліція пропонує зміцнення спільного бюджету ЄС, підвищення контролю над ним з боку Європарламенту та збільшення внесків офіційного Берліна до нього.

Християнські демократи та есдеки пропонують розробити й запровадити в рамках Європейського Союзу спільні підходи до соціальної політики, оподаткування й цифрової економіки, а також збільшити видатки на регіональну політику, зменшити податкове навантаження для малих і середніх підприємств та підвищити привабливість простору ЄС для бізнесу та стартапів. Європейський стабілізаційний механізм планується перетворити на Європейський валютний фонд із встановленням над ним парламентського контролю.

Українське питання

Включення відповідних згадок про Україну до коаліційного документа можна трактувати як успіх, адже в попередній коаліційній угоді наша держава не згадувалася. Безумовно позитивним є той факт, що російська сторона в проекті коаліційної угоди засуджується за анексію Кримського півострова та агресію на сході України. Окремо зазначається, що «сучасна політика Росії вимагає особливої уваги та стійкості».

ХДС/ХСС й СДПН також заявляють про намір і надалі співпрацювати з Францією задля досягнення миру на Донбасі та готовність докладати зусиль до деескалації й відведення важких озброєнь, котрі мали б також забезпечуватися миротворчою місією ООН. Зрештою РФ, як і Україну, закликають до виконання зобов’язань за Мінськими угодами.

Також майбутні коаліціанти вказують на те, що готові підтримувати Україну як у повному відновленні її територіальної цілісності й підтримці стабільності держави та розвитку суспільства, так і в подальшій модернізації країни й виражають готовність долучитися до відбудови Донбасу за умови суттєвого прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Водночас ключовим моментом для офіційного Києва сторони великої коаліції вважають продовження реформ та подолання корупції.

З іншого боку, обидві політичні сили виражають намір розглянути питання про зняття санкцій з Росії за умови виконання Мінських угод, а також прагнуть залучити РФ до спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока. Коаліціанти визнають також вагому роль офіційної Москви як найбільшого європейського сусіда та вагомого торговельного партнера ФРН, хоч і вказують на те, що стан справ з дотримання прав людини в Росії є чутливим моментом для німецької сторони.

Відтак, за умови схвалення прийнятої редакції проекту коаліційної угоди, на суттєві зміни політики офіційного Берліна на українському напрямку очікувати не доводиться. Таким чином, слід розраховувати на подальше збереження позиції ФРН в питаннях санкційного режиму щодо Росії та її участі у врегулювання конфлікту на Сході України.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути