Нова коаліція для Меркель: чого чекати ЄС та Україні від нового німецького уряду? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В світі

Нова коаліція для Меркель: чого чекати ЄС та Україні від нового німецького уряду?

Опубліковано

on

Віктор Савінок, аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

Після тривалих переговорів представники Християнсько-демократичного союзу (ХДС), Християнсько-соціального союзу (ХСС) та Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) 7 лютого завершили узгодження проекту угоди, що створить другу підряд велику коаліцію в країні й третій політичний альянс під керівництвом Ангели Меркель.

Утім німецька політична епопея ще не завершилася. Своє слово мають сказати понад 460 тисяч рядових есдеків, результати голосування яких будуть оприлюднені 4 березня. Також проект угоди мають схвалити делегати з’їзду ХДС, що відбудеться 26 лютого. Відповідно, за оптимістичного розвитку подій новий уряд великої  коаліції почне працювати в середині березня.

Втрати та здобутки

Підсумком коаліційних переговорів став понад 170-сторінковий проект відповідної угоди. Саме цей документ визначатиме, в якому напрямку рухатиметься Німеччина впродовж наступних трьох із лишком років. Втім оцінити проект угоди зі створення чергової великої коаліції важко. З одного боку, він розв’язує назрілі соціальні проблеми та відповідає на частину питань, що непокоять громадян. З іншого ж, здається, що йому дещо бракує відповідей на «великі питання», такі, як майбутнє Євросоюзу, оборонна політика Німеччини чи протистояння лівому та правому популізму в Європі.

Тож що отримали та не отримали учасники нової-старої коаліції? Перш за все, звернемося до соціал-демократів. Адже саме їм вдалося перетворити свій невдалий результат на виборах у вагомий інструмент під час коаліційних дебатів та посадити за стіл переговорів політсили, що обійшли есдеків на понад 10% голосів. І справді, як нещодавня невелика перевага під час з’їзду СДПН, що прийняв рішення про початок переговорів, так і наступне опитування рядових членів партії стали інструментами, які зіграли на користь політсили та забезпечили поступливість християнських демократів.

Останні погодилися збільшити зобов’язання роботодавців з фінансування медичного страхування та врегулювати питання обмеження дії трудових угод. В активі соціал-демократів — й амбітні видатки на освіту, науку, інфраструктуру, будівництво житла, вдосконалення законодавства в галузях пенсійного забезпечення, страхування, догляду за людьми з інвалідністю та неповнолітніми й зниження темпів зростання орендної плати на житло.

Водночас своїм однопартійцям переговірники від СДПН можуть пред’явити й інший успіх. Адже вони змогли перебрати на себе в новому уряді керівництво трьома відомствами, що безпосередньо відповідатимуть за реалізацію їх соціально-політичних амбіцій. Це міністерства фінансів, праці та соціальної політики, а також МЗС.

Не менш блискуче виглядають успіхи й баварського Християнсько-соціального союзу. Чи не найбільш складні учасники перемовин змогли вписати до їх підсумкового документа принципові для їхніх виборців положення про прийняття нового міграційного законодавства із встановленням, зокрема, обмежень на прийняття біженців до 180–220 тисяч осіб на рік й на возз’єднання сімей біженців до 1 тисячі осіб на місяць.

Окрім того, ХСС змогла провести до тексту коаліційної угоди амбітні заходи щодо зміцнення внутрішньої безпеки. Останні передбачають підвищення фінансування поліції на рівні федерації та земель, розширення використання систем відеонагляду в публічних місцях та заходи з протидії проявам тероризму та мови ненависті в соціальних мережах.

У проекті угоди наявна й обіцянка канцлерки, про яку вона постійно говорить з моменту висування своєї кандидатури в листопаді 2016 року, а саме цифрова економіка. На неї німецькі посадовці планують витратити 5 млрд євро, що включатиме розбудову широкополосного зв’язку та мереж 5G.

Європейська та безпекова політика

У проекті коаліційної угоди між ХДС/ХСС та соціал-демократами, як і в підсумковому документі зондування, європейські справи стоять на першому місці. Втім майбутні коаліціанти не висувають власного бачення майбутнього ЄС, а викладені в документі пропозиції радше є відповіддю на ідеї французького президента Еммануеля Макрона. Так, ХДС/ХСС та СДПН готові обговорювати кроки з підвищення ролі Європарламенту серед інститутів союзу та поглиблення інтеграції в зоні євро. Для цього нова-стара коаліція пропонує зміцнення спільного бюджету ЄС, підвищення контролю над ним з боку Європарламенту та збільшення внесків офіційного Берліна до нього.

Християнські демократи та есдеки пропонують розробити й запровадити в рамках Європейського Союзу спільні підходи до соціальної політики, оподаткування й цифрової економіки, а також збільшити видатки на регіональну політику, зменшити податкове навантаження для малих і середніх підприємств та підвищити привабливість простору ЄС для бізнесу та стартапів. Європейський стабілізаційний механізм планується перетворити на Європейський валютний фонд із встановленням над ним парламентського контролю.

Українське питання

Включення відповідних згадок про Україну до коаліційного документа можна трактувати як успіх, адже в попередній коаліційній угоді наша держава не згадувалася. Безумовно позитивним є той факт, що російська сторона в проекті коаліційної угоди засуджується за анексію Кримського півострова та агресію на сході України. Окремо зазначається, що «сучасна політика Росії вимагає особливої уваги та стійкості».

ХДС/ХСС й СДПН також заявляють про намір і надалі співпрацювати з Францією задля досягнення миру на Донбасі та готовність докладати зусиль до деескалації й відведення важких озброєнь, котрі мали б також забезпечуватися миротворчою місією ООН. Зрештою РФ, як і Україну, закликають до виконання зобов’язань за Мінськими угодами.

Також майбутні коаліціанти вказують на те, що готові підтримувати Україну як у повному відновленні її територіальної цілісності й підтримці стабільності держави та розвитку суспільства, так і в подальшій модернізації країни й виражають готовність долучитися до відбудови Донбасу за умови суттєвого прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Водночас ключовим моментом для офіційного Києва сторони великої коаліції вважають продовження реформ та подолання корупції.

З іншого боку, обидві політичні сили виражають намір розглянути питання про зняття санкцій з Росії за умови виконання Мінських угод, а також прагнуть залучити РФ до спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока. Коаліціанти визнають також вагому роль офіційної Москви як найбільшого європейського сусіда та вагомого торговельного партнера ФРН, хоч і вказують на те, що стан справ з дотримання прав людини в Росії є чутливим моментом для німецької сторони.

Відтак, за умови схвалення прийнятої редакції проекту коаліційної угоди, на суттєві зміни політики офіційного Берліна на українському напрямку очікувати не доводиться. Таким чином, слід розраховувати на подальше збереження позиції ФРН в питаннях санкційного режиму щодо Росії та її участі у врегулювання конфлікту на Сході України.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Мей відклала голосування щодо Brexit

Опубліковано

on

От

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей відклала голосування в британському парламенті щодо угоди з ЄС про Brexit, яке було заплановане на вівторок, 11 грудня.

Про це пише Reuters. Мей викликала сміх деяких членів парламенту, коли оголошувала про перенесення голосування, заявивши, що серед законодавців існує широка підтримка угоди. Вона зазначила, що документ підтримає більшість, якщо буде вирішене питання ірландського кордону. «Якби ми провели голосування завтра, то ця угода була б відхилена зі значною перевагою», — заявила вона, додавши, що впевнена в правильності своєї позиції.

«Тому ми відкладемо голосування, заплановане на завтра, і не будемо продовжувати розділяти Палату в цей час», — заявила вона, додавши, що Сполучене Королівство активізує роботу щодо виходу з ЄС без угоди. Мей має намір переглянути питання кордону Північної Ірландії в її угоді про Brexit з Євросоюзом.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Нове перемир’я і стара війна. Головні підсумки саміту G20 для світу та України

Опубліковано

on

От

Днями в аргентинській столиці Буенос-Айресі завершився саміт лідерів країн Великої двадцятки. Перші особи двадцяти найбільш впливових держав світу вперше зібралися на зустріч у Південній Америці. Окрім офіційного порядку денного саміту, лідерам G20 довелося реагувати на найбільш гучні міжнародні події останніх тижнів і місяців — від вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашукджі до захоплення Росією трьох українських кораблів та їхніх екіпажів поблизу Керченської протоки.

Отже, про найбільш вагомі підсумки саміту та найважливіші дискусії, які провели світові лідери.

Міжнародний тиск на Росію через захоплення українських кораблів

За тиждень до того, як керівники країн G20 зібралися в Аргентині, загострення конфлікту між Україною і Росією стало однією зі світових топ-тем. Лідери більшості західних країн та організацій закликали Москву звільнити захоплених українських моряків — аналогічні вимоги російському президентові Володимиру Путіну довелося почути і на саміті G20.

Так, 1 грудня із Путіним у форматі робочого сніданку зустрілася канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка висловила занепокоєння загостренням у Керченській протоці і виступила на підтримку свободи судноплавства в Азовському морі. Найбільш важливим підсумком півгодинних переговорів за сніданком стала домовленість Москви та Берліна задіяти «нормандський формат» у вирішенні Керченської кризи тобто залучити до переговорів групу високопоставлених представників Німеччини, Франції, Росії та України. Крім того, питання про дії Росії Меркель обговорила і в ході особистої зустрічі із президентом США Дональдом Трампом. Президент Франції Еммануель Макрон також порушив цю тему України в ході переговорів з Путіним, зажадавши від нього звільнити узятих в полон українців.

Ідею вирішення ситуації із захопленням українських моряків у «нормандському форматі» підтримав і турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган, якого раніше називали можливим посередником у цьому конфлікті. На полях саміту в Аргентині Ердоган висловив сподівання, що Київ, Москва, Париж та Берлін зможуть знайти вихід із ситуації, спровокованої агресією Росії. «Я поговорив із президентами РФ і України Володимиром Путіним та Петром Порошенком з приводу цього інциденту. Сподіваюся, що чотири країни проведуть між собою зустріч, і на ній почнеться новий процес з метою врегулювання цієї ситуації», — заявив Ердоган.

Президент України вже заявив, що офіційний Київ готовий до такого формату переговорів. «Ця пропозиція попередньо була узгоджено зі мною під час телефонної розмови із канцлером Німеччини, і ми, безумовно, візьмемо участь у зустрічі «нормандського формату» на рівні політичних радників, на якій ми поставимо термінове питання — вимогу до РФ повернути наших військових, кораблі і відкрити Керченську протоку», — заявив П. Порошенко в інтерв’ю France 24. У той же час він підкреслив, що такий формат — лише спосіб, а не гарантія, вирішення кризи.

«Похолодання» у відносинах Трампа і Путіна

Скасування запланованої двогодинної зустрічі президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним на полях G20 стало ще одним наслідком незаконної атаки російських збройних сил на українські кораблі. Цю причину озвучили як особисто Трамп, так і представники його адміністрації — зустріч скасувала саме американська сторона. Зокрема держсекретар США Майк Помпео заявив, що можливість особистих переговорів Трампа і Путіна в майбутньому залежить від звільнення захоплених Росією українських кораблів та 24-х українців. За словами Помпео, американський президент вирішив, що «правильним буде сказати росіянам: поверніть моряків, поверніть українські кораблі, вони їхні, люди повинні бути повернуті додому, до своїх сімей». Таким чином Трамп «хотів дати чіткий меседж, що США вважають поведінку Кремля неприйнятною», — підкреслив держсекретар США.

На саміті Великої двадцятки в Аргентині Трамп дійсно виявляв куди менше люб’язності щодо російського лідера ніж у ході їхніх попередніх зустрічей. Зокрема, як підмітили журналісти, лідери Росії та США не потиснули руки один одному під час церемонії фотографування глав делегацій країн G20. Однак коротка неформальна бесіда між Трампом і Путіним в Буенос-Айресі все ж відбулася. В ході цієї розмови Трамп, знову порушив тему російської агресії в Україні.

«Перемир’я» у торговельній війні Вашингтона і Пекіна

Однією з найбільш значимих серед запланованих тем саміту G20 стала торгова війна між США і Китаєм — двома найбільшими економіками світу. З початку липня вони ввели взаємні мита на загальну суму понад $100 млрд, нагадує ЗМІ. Щоб знайти компроміс у цьому питанні, лідери двох країн Дональд Трамп і Сі Цзіньпін надзвичайно довго «вечеряли» в Буенос-Айресі — їхня зустріч 1 грудня тривала 2,5 години. За підсумками переговорів Вашингтон і Пекін досягли певного «перемир’я» у взаємному торговому протистоянні. США погодилися відкласти на 90 днів підвищення штрафних мит на китайські товари — з 1 січня 2019 року американські мита повинні були вирости з 10 до 25 відсотків. Однак угода лише тимчасова: якщо сторони не вийдуть на новий торговий договір, після закінчення 90 днів після 1 січня США таки підвищать штрафні мита, що може призвести до відповідних заходів з боку Китаю.

Нова торговельна угода США, Мексики та Канади

Ще одним важливим результатом саміту Великої двадцятки в Аргентині стала нова угода про торгівлю в Північній Америці, яку підписали президент США Дональд Трамп, лідер Мексики Енріке Пенья Ньєто і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Цей документ замінить Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (NAFTA) — вона діяло з 1994 року, однак проти цього договору різко виступив Вашингтон. Трамп називав NAFTA «однією з найгірших торгових угод» іще в ході своєї виборчої кампанії обіцяв розірвати договір.

Тепер же північноамериканські країни підписали новий документ одну з найбільших у світі угод про вільну торгівлю. Договір охоплює держави, де проживає 500 млн осіб і сукупний ВВП яких становить $23 трлн на рік.

«Демократія мінімального компромісу»

У результаті дводенного саміту лідерів Великої двадцятки вдалося підписати спільну декларацію — на відміну від літнього саміту Великої сімки в Канаді, коли Трамп зі скандалом відкликав свій підпис. Утім у світовій пресі підсумкове комюніке аргентинської зустрічі G20 швидко охрестили «декларацією мінімального компромісу» оскільки через розбіжності між світовими лідерами в тексті залишили лише найбільш компромісні формулювання. Так, під тиском США лідери G20 виключили з підсумкової декларації пункт щодо боротьби з протекціонізмом, замінивши його словами про «підтримку принципу багатосторонності» у ділових та торгових відносинах. За словами Ангели Меркель, пройшли ті часи, коли цей принцип отримував автоматичне схвалення серед країн Великої двадцятки. «За нього доводиться боротися», — уточнила канцлер.

У той же час державам вдалося домовитися про необхідність реформувати Світову організацію торгівлі. Крім того, в комюніке йдеться про проблему міграції, хоча в документі вона згадується лише двома реченнями. Зокрема, лідери Великої двадцятки визнали, що потоки біженців є «глобальною проблемою, що має гуманітарні, політичні, суспільні та економічні наслідки». Керівники G20 пообіцяли спільно боротися з причинами міграційної кризи.

Підсумковий документ з клімату, як і в 2017 році в Гамбурзі, підписали лише 19 країн — США відмовилися його підтримати.

Підготовано за матеріалами НВ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Іспанія завершує період «амнезії минулого». Який урок для України й Польщі?

Опубліковано

on

От

Ігор Ісаєв, журналіст, головний редактор порталу українців Польщі PROstir.pl

Іспанія закінчує етап політики так званої «історичної амнезії». Вона полягала в тому, що після падіння режиму диктатора Франсіско Франко, котрий правив чотири десятиліття, іспанці наступні чотири десятиліття мовчали публічно про минуле.

У серпні Мадрид розпочав монументальні зміни головного місцевого «Леніна» — Меморіалу в «Долині полеглих» з могилою диктатора (ісп. Valle de los Caídos). Меморіал будували каторжани-республіканці, яких Франко переміг у війні.

Узагалі метафора про сорок років Мойсея, котрий водив єврейський народ пустелею, напрошується сама. Глибинний сенс кожних сорока років — це зміна покоління, котра розірве назавжди зв’язок із попереднім і прийдешнім.

Іспанії розірвати зв’язок не вдалося. Величезний меморіальний комплекс у «Долині полеглих» Франко почав будувати невдовзі після перемоги в Громадянській війні — у 1940 р. роботи тривали майже двадцять років, а будували комплекс 20 тисяч ув’язнених республіканців. Франко «милостиво» скорочував політв’язням тюремні вироки за роботу на цьому будівництві, а сам проект, ніби знущаючись, назвали частиною «політики примирення».

З одного боку, говорилося, що жертви громадянської війни вшановуються спільно, робиться враження на масштабі протистояння, відкликається до універсальних і християнських цінностей — але з іншого, усіх жертв увінчував мавзолей переможця-диктатора Франко (це приблизно так, якби поставити спільний комплекс польських і українських жертв війни за Перемишль, викарбувати гарні примиренні цитати зі Святого письма, а зверху спорудити гігантський монумент Пілсудського).

Мавзолей Франко досі тяжіє над усіма «примиреними» жертвами. Наприкінці серпня, після довгих років «амнезії», уряд Іспанії прийняв декрет про перезахоронення диктатора. Віце-прем’єр-міністр уряду Іспанії Кармен Кальво обґрунтовувала рішення тим, що нинішнє місце поховання Франко «демонструє відсутність поваги до жертв, які там поховані».

Власне, одним із лозунгів нинішнього лівого уряду Іспанії Педро Санчеса було перепоховання Франко (влада в цій країні змінилася на початку літа). Попередній уряд Маріано Рахоя, який представляв консервативну частину політичної сцени, відмовився переносити поховання, незважаючи на попередній заклик парламенту до такого кроку.

Серпневий документ вносить зміни в закон про історичну пам’ять, розпочинаючи процес, який можна сміливо назвати іспанською «декомунізацією», тобто «дефранкізацією». Глава уряду Педро Санчес уже сміливо назвав розпочатий ним процес «трансформацією». Перенесення і ексгумація останків Франсиско Франко — лише перший із чотирьох етапів цього процесу.

Відтак правляча в Іспанії партія хоче внесення змін до законодавства про історичну пам’ять. Третім кроком має бути створення комісії «правди» про події Громадянської війни й епоху франкізму (не забуваймо, нинішня правляча в Іспанії партія — це політичні опоненти Франко). Завершальний етап полягає в створенні музею, як це названо, «демократичної пам’яті».

Своєю чергою, на місці мавзолею Франко з’явиться музей антифашизму. Такі кроки нового іспанського уряду – досить цікаві для Європи і світу загалом та для наших польсько-українських справ. Новий іспанський уряд відверто використовує минуле в політиці, незважаючи на те, що політика «амнезії» мала вилікувати. Амнезія призвела до того, що нині, через кілька поколінь іспанців, доводиться лікувати її саму, і вона керує хворим тілом значно більше ніж власникові тіла здавалося колись.

По-друге, як би не замітати питання минулого, через певний час прийдуть популісти і за них візьмуться. У Польщі, щоправда, це були праві популісти, а в нинішній Іспанії — ліві. По-третє, уряд Санчеса в питаннях минулого не став візіонером, він їх просто інструментально використовує для згуртування власного електорату.

Не забуваймо, країна поділена в Іспанії пульсує нині болюче питання Каталонії — і після декларації Мадрида про намір створити «комісію правди» Барселона заявила, що створить комісію своєї «правди».

Що цікаво: десять років тому лівий уряд Хосе Запатеро намагався вже відійти від політики «амнезії», був навіть прийнятий спеціальний закон про минуле (2007 р.), проте більшість його положень не була виконана: уряд розпався. Але вже тоді виявилося, що «амнезія» є лише ілюзією вилікування суспільства.

Розпочата Х. Запатеро дискусія лише засвідчила, наскільки непримиренною є Іспанія в питаннях минулого: ще в 2007 р. ліві активісти вимагали розкопати й ідентифікувати всі братські могили, впізнати останки й перепоховати їх на кладовищі. Опоненти лівих стверджували, що залучення до розслідування Національної судової палати загрожує початком «полювання на відьом», тобто пошуком винних у розстрілах.

Каталонська ситуація змусила іспанців (громадян Іспанії? кастильців? андалузців?) задуматися, ким вони є, що їх об’єднує і що ділить? І, як показала практика, в сьогоднішню епоху великих турбуленцій краще входити з відповідями на ці питання. У сьогоднішніх іспанців їх немає.

У польсько-українських дискусіях частина учасників довго вірила, що двом нашим народам варто йти до «амнезії» (її, як приклад, ставив відомий історик Ярослав Грицак). Рудименти такої концепції досі лунають у словах, що їх активно повторюють у Польщі, але частіше в Україні — «залишити історію історикам».

Іспанія нам говорить, що не варто. Краще мати мудру історичну політику пам’яті, ніж неконтрольоване безпам’ятство.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.