Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В світі

Нова коаліція для Меркель: чого чекати ЄС та Україні від нового німецького уряду?

Опубліковано

on

Віктор Савінок, аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

Після тривалих переговорів представники Християнсько-демократичного союзу (ХДС), Християнсько-соціального союзу (ХСС) та Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) 7 лютого завершили узгодження проекту угоди, що створить другу підряд велику коаліцію в країні й третій політичний альянс під керівництвом Ангели Меркель.

Утім німецька політична епопея ще не завершилася. Своє слово мають сказати понад 460 тисяч рядових есдеків, результати голосування яких будуть оприлюднені 4 березня. Також проект угоди мають схвалити делегати з’їзду ХДС, що відбудеться 26 лютого. Відповідно, за оптимістичного розвитку подій новий уряд великої  коаліції почне працювати в середині березня.

Втрати та здобутки

Підсумком коаліційних переговорів став понад 170-сторінковий проект відповідної угоди. Саме цей документ визначатиме, в якому напрямку рухатиметься Німеччина впродовж наступних трьох із лишком років. Втім оцінити проект угоди зі створення чергової великої коаліції важко. З одного боку, він розв’язує назрілі соціальні проблеми та відповідає на частину питань, що непокоять громадян. З іншого ж, здається, що йому дещо бракує відповідей на «великі питання», такі, як майбутнє Євросоюзу, оборонна політика Німеччини чи протистояння лівому та правому популізму в Європі.

Тож що отримали та не отримали учасники нової-старої коаліції? Перш за все, звернемося до соціал-демократів. Адже саме їм вдалося перетворити свій невдалий результат на виборах у вагомий інструмент під час коаліційних дебатів та посадити за стіл переговорів політсили, що обійшли есдеків на понад 10% голосів. І справді, як нещодавня невелика перевага під час з’їзду СДПН, що прийняв рішення про початок переговорів, так і наступне опитування рядових членів партії стали інструментами, які зіграли на користь політсили та забезпечили поступливість християнських демократів.

Останні погодилися збільшити зобов’язання роботодавців з фінансування медичного страхування та врегулювати питання обмеження дії трудових угод. В активі соціал-демократів — й амбітні видатки на освіту, науку, інфраструктуру, будівництво житла, вдосконалення законодавства в галузях пенсійного забезпечення, страхування, догляду за людьми з інвалідністю та неповнолітніми й зниження темпів зростання орендної плати на житло.

Водночас своїм однопартійцям переговірники від СДПН можуть пред’явити й інший успіх. Адже вони змогли перебрати на себе в новому уряді керівництво трьома відомствами, що безпосередньо відповідатимуть за реалізацію їх соціально-політичних амбіцій. Це міністерства фінансів, праці та соціальної політики, а також МЗС.

Не менш блискуче виглядають успіхи й баварського Християнсько-соціального союзу. Чи не найбільш складні учасники перемовин змогли вписати до їх підсумкового документа принципові для їхніх виборців положення про прийняття нового міграційного законодавства із встановленням, зокрема, обмежень на прийняття біженців до 180–220 тисяч осіб на рік й на возз’єднання сімей біженців до 1 тисячі осіб на місяць.

Окрім того, ХСС змогла провести до тексту коаліційної угоди амбітні заходи щодо зміцнення внутрішньої безпеки. Останні передбачають підвищення фінансування поліції на рівні федерації та земель, розширення використання систем відеонагляду в публічних місцях та заходи з протидії проявам тероризму та мови ненависті в соціальних мережах.

У проекті угоди наявна й обіцянка канцлерки, про яку вона постійно говорить з моменту висування своєї кандидатури в листопаді 2016 року, а саме цифрова економіка. На неї німецькі посадовці планують витратити 5 млрд євро, що включатиме розбудову широкополосного зв’язку та мереж 5G.

Європейська та безпекова політика

У проекті коаліційної угоди між ХДС/ХСС та соціал-демократами, як і в підсумковому документі зондування, європейські справи стоять на першому місці. Втім майбутні коаліціанти не висувають власного бачення майбутнього ЄС, а викладені в документі пропозиції радше є відповіддю на ідеї французького президента Еммануеля Макрона. Так, ХДС/ХСС та СДПН готові обговорювати кроки з підвищення ролі Європарламенту серед інститутів союзу та поглиблення інтеграції в зоні євро. Для цього нова-стара коаліція пропонує зміцнення спільного бюджету ЄС, підвищення контролю над ним з боку Європарламенту та збільшення внесків офіційного Берліна до нього.

Християнські демократи та есдеки пропонують розробити й запровадити в рамках Європейського Союзу спільні підходи до соціальної політики, оподаткування й цифрової економіки, а також збільшити видатки на регіональну політику, зменшити податкове навантаження для малих і середніх підприємств та підвищити привабливість простору ЄС для бізнесу та стартапів. Європейський стабілізаційний механізм планується перетворити на Європейський валютний фонд із встановленням над ним парламентського контролю.

Українське питання

Включення відповідних згадок про Україну до коаліційного документа можна трактувати як успіх, адже в попередній коаліційній угоді наша держава не згадувалася. Безумовно позитивним є той факт, що російська сторона в проекті коаліційної угоди засуджується за анексію Кримського півострова та агресію на сході України. Окремо зазначається, що «сучасна політика Росії вимагає особливої уваги та стійкості».

ХДС/ХСС й СДПН також заявляють про намір і надалі співпрацювати з Францією задля досягнення миру на Донбасі та готовність докладати зусиль до деескалації й відведення важких озброєнь, котрі мали б також забезпечуватися миротворчою місією ООН. Зрештою РФ, як і Україну, закликають до виконання зобов’язань за Мінськими угодами.

Також майбутні коаліціанти вказують на те, що готові підтримувати Україну як у повному відновленні її територіальної цілісності й підтримці стабільності держави та розвитку суспільства, так і в подальшій модернізації країни й виражають готовність долучитися до відбудови Донбасу за умови суттєвого прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Водночас ключовим моментом для офіційного Києва сторони великої коаліції вважають продовження реформ та подолання корупції.

З іншого боку, обидві політичні сили виражають намір розглянути питання про зняття санкцій з Росії за умови виконання Мінських угод, а також прагнуть залучити РФ до спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока. Коаліціанти визнають також вагому роль офіційної Москви як найбільшого європейського сусіда та вагомого торговельного партнера ФРН, хоч і вказують на те, що стан справ з дотримання прав людини в Росії є чутливим моментом для німецької сторони.

Відтак, за умови схвалення прийнятої редакції проекту коаліційної угоди, на суттєві зміни політики офіційного Берліна на українському напрямку очікувати не доводиться. Таким чином, слід розраховувати на подальше збереження позиції ФРН в питаннях санкційного режиму щодо Росії та її участі у врегулювання конфлікту на Сході України.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

У Польщі заговорили про підробку Росією «чорних скриньок» з літака Качинського

Опубліковано

on

У розслідувачів смоленської трагедії є припущення, що Росія підробила бортові самописці з літака Ту-154М президента Польщі Леха Качинського.

Як повідомляє «Польське радіо», таку заяву зробив голова підкомісії з розслідування смоленської авіакатастрофи, екс-міністр оборони Польщі Антоні Мацєревич. Політик наголосив, що російська сторона зареєструвала в протоколі виявлені чотири «чорні скриньки». Однак, за словами Мацєревича, у Ту-154М немає чотирьох «чорних скриньок».

«Існує припущення про те, що «чорні скриньки» були підроблені. Наявність двох пар подібних, але таких, що відрізняються, «чорних скриньок» наводить на думку про підробку», — заявив він, додавши, що якщо росіяни не погоджуються з цим, то Міжнародна організація цивільної авіації повинна втрутитися в розслідування.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Трамп та Путін креслять кордони: куди заведе угода Сербії та Косова про обмін територіями?

Опубліковано

on

Юрій Панченко,
УП

Те, що ще пару місяців тому вважалося нереальним, наразі має всі шанси реалізуватися. Днями президенти Сербії та Косова послали ЄС недвозначний сигнал — вони готові до мирного врегулювання, частиною якого стане історичний обмін територіями. І якщо це станеться, цей шлях не повинен закривати ніхто, включаючи Брюссель або Берлін.

«Країни нашого регіону, держави-члени ЄС або інші країни світу не повинні протистояти або боятися потенційної мирної угоди між Косово і Сербією, навіть якщо така угода включатиме корекцію кордонів», — заявив президент Косова Хашим Тачі.

«Чому вас так турбує те, що ми робимо? Ми робимо щось для майбутнього сербів і албанців. І ми повинні дбати про себе, нікому не завдаючи шкоди, не впливаючи на інших в регіоні», — ще більш різко висловився президент Сербії Александар Вучич. За його словами, західні уряди хочуть нав’язати свою волю албанцям та сербам. І хоча жодних прізвищ не пролунало, не було секретом: їх головним адресатом була Ангела Меркель.

Отже, про яку корекцію кордонів йдеться? У 90-х роках на території Косова точився кривавий етнічний конфлікт між сербами та косоварами. Від кінця 90-х ця територія перебувала під управлінням адміністрації ООН, а в 2008-му Косово проголосило незалежність.

Між тим, до складу нової держави увійшло декілька анклавів, населених сербами, адже косовський кордон був прокладений не за етнічним принципом, а копіював кордони автономного краю Косово і Метохія у складі колишньої Югославії. Переважна більшість сербів мешкає на півночі Косова — на території, що має спільний кордон із історичною батьківщиною. Утримання цих територій у сфері свого впливу довгі роки було основою політики Белграду. Як результат, склалася ситуація, коли північ Косова де-факто залишалася «державою в державі».

Ця територія є частиною Косова лише номінально. Ви не знайдете тут косовської символіки — натомість всюди майорять сербські (та російські!) прапори, розрахунки проводяться в сербських динарах, а школярі та студенти навчаються за сербськими програмами. А на додачу, ця територія час від часу спалахує протестами, вимагаючи якомога більшої автономії від косовсьої столиці Приштини.

Північ Косова — не єдина місцевість, де серби перетворюються з «меншини» на переважну більшість. Але інші сербські анклави набагато менші, а головне — вони не мають спільного кордону із Сербією. Через це вони куди краще інтегровані в косовську державу.

Саме тому ідея відмови від буремного регіону в обмін на визнання Сербією, а, відповідно, на остаточне визнання косовської держави всім світом — має своїх прихильників. Тим більше, що йдеться не про односторонню відмову від частини території. Віддавши сербам північ, Косово може отримати Прешевську долину — територію на півдні Сербії, населену переважно албанцями.

І хоча, президенти двох країн не озвучили деталі мирного плану, дуже висока імовірність, що саме такий сценарій обміну наразі обговорюється між Белградом та Приштиною.

На користь такого сценарію — «зелене світло» від Вашингтону. «Якщо дві сторони домовляться, ми не виключаємо територіальні зміни. Ми не будемо заважати вирішенню, й не думаю, що в Європі хтось буде це робити. Якщо дві сторони зможуть досягти прийнятного для них рішення, ми його підтримаємо», — заявив на прес-конференції у Києві радник Білого дому з національної безпеки Джон Болтон.

Варто зазначити, що ще донедавна в ЄС були категоричні противники такого обміну. Найгучнішим був голос Ангели Меркель. «Територіальна цілісність держав західних Балкан встановлена і недоторканна… Це потрібно повторювати знову й знову, бо знову й знову робляться спроби поговорити про кордони, а ми не можемо цього робити», — заявила вони два тижні тому.

Більше того, навіть у Косово ще місяць тому заявляли про неприпустимість обміну територіями. Проте за останні тижні все змінилося. Процес почався після того, як Владімір Путін на зустрічі в Гельсінкі розповів про такий шлях вирішення проблеми Дональду Трампу й отримав його під-
тримку. Згодом у США публічно заявили, що не заперечують проти обміну.

Тепер же — після заяв лідерів Косова та Сербії, проти такої угоди не мають заперечень і в Єврокомісії. І не виключено, що згодом свою позицію буде змушена пом’якшити також німецька канцлерка.

Попри це, варто обміркувати: які ризики несе ідея обміну територіями на Балканах? Чи немає шансів, що перший після закінчення балканських війн прецедент зміни державних кордонів, може розбурхати пристрасті в інших державах регіону?

Що буде з федерацією Боснії та Герцеговини, складовою якої є Республіка Сербська? Адже її керівництво не приховує свого прагнення приєдна-
тися до Сербії.

У зоні ризику також Македонія, значна частина громадян якої є етнічними албанцями. Варто нагадати, що за декілька років до проголошення незалежності Косова загони косоварів вторглися на територію сусідньої держави, намагаючись долучити до тоді зовсім невизнаної держави північний схід Македонії. Вирішити цю проблему Македонії вдалося, лише звернувшися по допомогу до України. Звичайно, що в такій ситуації, країни Заходу воліли «дмухати на воду», уникаючи будь-яких кроків, які могли б дати старт новим конфліктам.

Плин років дещо вгамував пристрасті на Балканах. Навіть Греція та Македонія змогли укласти історичну угоду про зміну назви останньої та зняли перешкоду на її шляху до НАТО. Та попри це, питання албанської меншини досі гостро стоїть у Македонії. Входження албанських партій до уряду рік тому призвело до безладів у македонській столиці, аж до захоплення парламенту. А вже цього року звичайний скандал навколо суду у справі ненавмисного вбивства у ДТП албанського хлопчика спричинив урядову кризу та ледь не призвів до розвалу коаліції.

На додачу варто нагадати, що історичний успіх Македонії — вихід на фінішну пряму вступу до НАТО — не може не викликати спротив РФ. Навряд чи в Кремлі вирішать без бою відпустити й цю країну. Нагадаємо: позаторік, щоб не допустити вступу Чорногорії до альянсу, в Москві навіть планували збройний переворот у день парламентських виборів. А невирішений етнічний конфлікт завжди є найперспективнішим полем для провокацій. Тож розморожування старих конфліктів може виявитися небезпечною грою із непередбачуваними наслідками.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Моурінью — рік в’язниці умовно

Опубліковано

on

Головний тренер «Манчестер Юнайтед» Жозе Моурінью засуджений на один рік умовно за несплату податків в Іспанії.

Раніше португалець приховав від іспанських податківців 3,3 мільйона євро, які він отримав за права на використання свого іміджу, повідомляє Mundo Deportivo.

Це сталося в період його роботи в «Реалі» в 2011 і 2012 роках.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді