Судова практика
Клієнт має безумовне право на розірвання договору банківського рахунка в односторонньому порядку
23 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 519/875/14-ц залишив без задоволення касаційну скаргу банку та вказав, що відкритий клієнтом картковий рахунок має бути закритий за заявою клієнта в будь-який час.
Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до особи про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідачка звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «Приватбанк» про розірвання угоди про надання кредиту та розірвання договору банківського рахунка.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що заочним рішенням міського суду задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості з відповідачки за кредитним договором. Вказане судове рішення у встановленому законом порядку звернуто до примусового виконання.
Посилалася на те, що неодноразово зверталась до позивача з письмовими заявами про розірвання угоди про надання кредиту і закриття банківського рахунку по банківській картці. Проте, незважаючи на наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, по банківській картці тривалий час не проводяться банківські операції, однак банк нараховував платежі за обслуговування банківської картки, що є незаконним на підставі ч. 1 ст. 1075 ЦК України.
Рішенням міського суду у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено. Зустрічну позовну заяву задоволено.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором і в частині мотивів задоволення зустрічного позову про розірвання угоди щодо надання кредиту та договору банківського рахунка, апеляційний суд дійшов висновку, що зобов’язання відповідачки за кредитним договором від 13 вересня 2007 р. припинились 25 червня 2011 р., отже, підстав для стягнення з відповідачки заборгованості немає. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору банківського рахунку за банківською карткою від 13 вересня 2007 р. на підставі ст. 1075 ЦК України.
У касаційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» вказував, що отримані відповідачкою грошові кошти не були повернуті банку, тому підстав для розірвання чи припинення договору банківського рахунку немає.
Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції та зазначив, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору; на час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі; рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни; наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
Встановлено, що зобов’язання відповідачки припинене його повним виконанням на підставі заочного рішення міського суду, яке було прийняте в червні 2011 р. у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому немає підстав для стягнення з останньої на користь банку заборгованості, яка була сплачена у межах виконавчого провадження з виконання вказаного рішення.
Щодо зустрічного позову Верховний Суд зазначив, що відповідно до ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Інструкцією № 492 передбачено, що закриття поточного рахунка за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунка, складеної в довільній формі.
Право клієнта на розірвання договору банківського рахунка в односторонньому порядку є безумовним. Посилання заявника на те, що в цьому випадку необхідно дотримуватися вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України і встановлювати істотність порушення договору другою стороною є помилковим.
Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що відповідачка неодноразово зверталася до банку із заявами про закриття банківського рахунка – картки, які були залишені без належного реагування, тому є підстави для задоволення зустрічного позову на підставі ст. 1075 ЦК України.
Підготував Леонід Лазебний
Рішення в ЄДРСР – http://reyestr.court.gov.ua/Review/90563045
