Судова практика
Не справляється судовий збір в разі оскарження додаткового судового рішення, а не рішення суду першої інстанції
24 липня 2020 р. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 911/4241/15 підтримав правову позицію про те, що судовий збір сплачується за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом «Про судовий збір» його справляння за подання заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до суду з позовом до ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ «Агро Мета» про стягнення заборгованості.
Рішенням господарського суду позов задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю, стягнуто з ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на користь ТОВ «Агро Мета» витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
На виконання зазначеної постанови господарським судом видано наказ.
ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до господарського суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ВДВС у виконавчому провадженні щодо примусового виконання зазначеного наказу.
Ухвалою господарського суду скаргу задоволено.
У подальшому ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до господарського суду із заявою про покладення на ВДВС судових витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що воно понесло витрати на оплату послуг адвоката у зв`язку з підготовкою, поданням і розглядом скарги на бездіяльність ВДВС.
Ухвалою господарського суду в задоволенні заяви відмовлено.
Апеляційним судом скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на зазначену ухвалу було залишено без руху та згодом повернуто скаржнику у зв’язку з тим, що він не усунув її недоліків, а саме – не надав суду доказів сплати судового збору.
У касаційній скарзі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» зазначало, що суд апеляційної інстанції не врахував доводи про відсутність підстав сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви щодо покладення на відділ державної виконавчої служби судових витрат на професійну правничу допомогу, а також правову позицію з цього питання, викладену в постанові об’єднаної палати КАС ВС від 20 грудня 2019 р. у справі № 240/6150/18.
Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду, мало сплатити судовий збір у встановленому пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі.
Дослідивши правову позицію об’єднаної палати КАС ВС у справі № 240/6150/18, на яку в обґрунтування своїх доводів посилався скаржник, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що наведене стосується питання відсутності обов’язку справляння судового збору за оскарження додаткового рішення (у зв’язку з розподілом судових витрат). Водночас предметом апеляційного оскарження у цій справі була ухвала суду першої інстанції, а не додаткове рішення.
Тому апеляційний господарський суд врахував висновок ВП ВС, викладений в постанові від 29 травня 2018 р. у справі № 915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України «Про судовий збір».
Так, у висновку про правильне застосування пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», викладеному в зазначеній постанові ВП ВС, визначено, що положення цієї норми, якою встановлено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Отже, суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 174, 258, 260 ГПК України, обґрунтовано повернув без розгляду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду про відмову в задоволенні заяви, тому Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення.
Підготував Леонід Лазебний
