Судова практика
Спір щодо зміни колективного договору вирішується в порядку примирно-третейської процедури, а не позовного провадження
8 вересня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 213/5101/19 задовольнив касаційну скаргу роботодавця, оскільки безпосереднє вирішення колективних трудових спорів в судовому порядку законом не передбачено.
Працівник звернувся до суду з позовом до ПрАТ, Первинної організації профспілки ПрАТ, третя особа – профспілка «Професійна спілка чесних працівників», про скасування спільної постанови та поновлення дії пункту колективного договору в редакції, що діяла до прийняття вказаної спільної постанови. Позов обґрунтовував тим, що звернувся до відповідача із заявою про виконання зобов’язань відповідно до пункту 7.4 колективного договору стосовно добровільного медичного страхування працівників відповідача за рахунок роботодавця, але його було повідомлено про те, що відповідно до оскаржуваної постанови пункт згаданий пункт було викладено в іншій редакції.
Суд першої інстанції, врахувавши правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 р. у справі № 428/7753/15-ц, провадження у справі закрив, роз’яснивши позивачу, що порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) визначено положеннями розд. ІІ Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» № 137/98-ВР.
Апеляційний суд ухвалу місцевого суду скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду з тих мотивів, що місцевий суд не перевірив доводів позивача про те, що цей спір є індивідуальним трудовим спором, а позов поданий з метою захисту права особисто позивача як фізичної особи – працівника ПрАТ.
Розглянувши касаційну скаргу представника ПрАТ, Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 2 Закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, зокрема щодо укладення чи зміни колективного договору.
Статтею 7 Закону передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору здійснюється примирною комісією, яка складається із представників сторін.
У цій справі спір виник між найманим працівником та підприємством, а предметом позову є поновлення дії пункту колективного договору.
Читайте також: Для укладення колективного договору про матеріальну відповідальність погодження з профспілковою організацією є обов’язковим
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що на відміну від індивідуальних, колективні трудові спори, – це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. А тому до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
З таким висновком суду першої інстанції погодився і Верховний Суд з таким висновком, оскільки безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено.
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 р. у справі № 479/58/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 р. у справі № 916/2721/18 та постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 р. у справі № 428/7753/15-ц.
Отже, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
