Судова практика
Скасування заходів забезпечення позову чи зустрічного забезпечення із залишенням у силі ухвали суду про їх забезпечення є неможливим
4 серпня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 760/18551/18 задовольнив частково касаційну скаргу позивача, роз’яснивши, що ухвала суду про забезпечення позову, зустрічне забезпечення як судове рішення є способом зовнішнього відображення судом прийнятого рішення щодо вжиття відповідних заходів.
Суд задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову та наклав арешт на квартиру. Також на підставі заяви відповідача суд застосував заходи зустрічного забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача внаслідок обтяження майна та зобов’язав позивача внести кошти на депозитний рахунок суду.
Позивач у визначений строк цього не зробив, місцевий суд скасував ухвали про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення, зняв арешт із квартири.
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу на ухвалу про скасування забезпечення позову й зустрічного забезпечення позивачеві, керуючись тим, що у випадку невиконання заявником вимог зустрічного забезпечення в установлений строк суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення (ч. 10 ст. 154 ЦПК України), при настанні зазначених обставин скасуванню підлягають не самі заходи, а саме ухвала як процесуальний документ. У ст. 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Тобто відповідно до цієї статті ухвала суду про скасування ухвали про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення не підлягає апеляційному оскарженню.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що у випадках та на умовах, передбачених ст.ст. 155, 158 ЦПК України, суд скасовує вжитті заходи забезпечення позову, зустрічне забезпечення, про що постановляє відповідну ухвалу, яка підлягає оскарженню.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення – ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову, зустрічного забезпечення – повернення грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, особі, яка здійснила зустріне забезпечення.
Суд одночасно скасовує як ухвалу про забезпечення позову, так і ухвалу про зустрічне забезпечення, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк (ч. 10 ст. 154 ЦПК України).
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції буквально розтлумачив положення наведених норм процесуального права та помилково розмежував поняття «скасування заходів забезпечення позову, зустрічного забезпечення» та «скасування ухвал про забезпечення позову, зустрічного забезпечення», оскільки наслідок постановлення судом ухвали про скасування заходів забезпечення позову, зустрічного забезпечення є один – приведення сторін у первісний стан – такий, який існував до постановлення відповідних ухвал про забезпечення позову, зустрічного забезпечення, а саме: зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову, повернення грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, особі, яка здійснила зустріне забезпечення.
Тобто, ухвала про забезпечення позову, зустрічне забезпечення та забезпечення позову, зустрічне забезпечення співвідносяться як форма та зміст, а тому очевидно, що існування одного без іншого є неможливим. Аналогічним чином неможливим є скасування заходів забезпечення позову, зустрічного забезпечення із залишенням в силі ухвали суду про забезпечення позову, зустрічного забезпечення та навпаки.
Враховуючи те, що п. 4, 5 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, скасування зустрічного забезпечення, тому висновок суду апеляційної інстанції про повернення заявнику апеляційної скарги на ухвалу районного суду про скасування ухвал про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення на підставі п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України Верховний Суд визнав помилковим, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Підготував Леонід Лазебний
