Судова практика
Поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є реєстрація смерті спадкодавця як невідомої особи
23 грудня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 645/7452/19 залишив без задоволення касаційну скаргу міської ради на рішення судів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Тітка померлої звернулася до суду з позовом до міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зазначаючи, що вона пропустила строк для з поважної причини, а саме через те, що смерть спадкодавця було зареєстровано як смерть невідомої особи.
Районний суд рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, позов задовольнив, визнавши, що позивачка пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Читайте також: Незнання про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску спадкоємцем строку прийняття спадщини
Розглянувши касаційну скаргу міської ради, Верховний Суд вказав, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця об’єктивних перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
За висновком ВС, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно встановивши обставини справи, обґрунтовано виходив з того, що позивачка з поважних причин у визначений законом шестимісячний строк після смерті племінниці не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки смерть спадкодавця була зареєстрована як смерть невідомої особи та у позивачки були відсутні достовірні відомості про смерть племінниці, а тому були наявні правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилання в касаційній скарзі на те, що необхідність внесення відповідних відомостей в актовий запис про смерть спадкодавця жодним чином не позбавляло позивачку звернутись до нотаріальної контори із відповідною заявою визнано необґрунтованими, оскільки на час смерті спадкодавця не було офіційний даних про смерть саме племінниці позивачки. Крім того, суд правильно зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що позивачка могла дізнатись про смерть племінниці раніше.
Читайте також: Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини
Доводи касаційної скарги щодо неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 р. у справі № 459/295/16-ц, від 28 жовтня 2019 р. у справі № 761/42165/17-ц, від 30 вересня 2020 р. у справі № 638/18452/18 також визнано безпідставними, оскільки у зазначених справах чітко встановлено факт смерті спадкодавця, зокрема дату, особу, яка померла, проте в цій справі смерть особи зареєстрована як смерть невідомої, отже у позивача не було достовірних відомостей про смерть племінниці. При цьому, питання щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи.
Підготував Леонід Лазебний
