Connect with us

Судова практика

До вимог про визнання шлюбу недійсним позовна давність не застосовується, оскільки шлюб не є правочином

Опубліковано

14 грудня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/16077/19 скасував рішення судів, які зробили передчасний висновок про відмову у задоволенні позову про визнання шлюбу недійсним, та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Особа звернулася з позовом до дружини батька про визнання недійсним шлюбу, укладеного між відповідачкою та батьком позивачки, який за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що під час розгляду справи позивачкою не заявлялося клопотання про призначення експертизи та не надано висновку експерта, яким би було встановлено повне неусвідомлення батьком позивачки значення своїх дій та керування ними. Крім того, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідачки про застосування позовної давності.

Читайте також: Що може бути підставою недійсності шлюбного договору?

Розглянувши касаційну скаргу позивачки, Верховний Суд вказав, що у приватному праві недійсність може стосуватися або «вражати», зокрема, правочин, шлюб. Шлюб по своїй суті не є правочином, а тому до конструкції недійсності шлюбу положення ЦК України про правочини, зокрема й норми § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» гл. 16 ЦК України, не можуть бути застосовані.

Тлумачення норм СК України свідчить, що в СК закріплено три види недійсності шлюбу, який: (а) є недійсним в силу вказівки закону (ст. 39); (б) визнається недійсним за рішенням суду (ст. 40); (в) може бути визнаний недійсним за рішенням суду (ст. 41).

Добровільність шлюбу є однією з основних засад сучасного сімейного права (ст. 24 СК України). Тому порушення умов щодо добровільності шлюбу є підставою для визнання його недійсним. Згода особи є способом зовнішнього виявлення її внутрішньої волі на реєстрацію шлюбу. Згода особи не вважається вільною, зокрема, якщо в момент реєстрації шлюбу особа страждала на тяжкий психічний розлад, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними.

Читайте також: Виключення запису про батьківство є підставою для звільнення особи від сплати заборгованості по аліментах за період, коли особа була записана батьком дітей

Причому шлюб визнається судом недійсним, якщо особа саме в момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, тобто, коли її хворобливий психічний стан не є хронічним. Якщо ж особа була визнана недієздатною у зв`язку з тим, що вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 ЦК України), то шлюб з такою особою є недійсним і в силу прямого вказівки закону (ч. 3 ст. 39 СК України).

В ч. 3 ст. 40 СК України передбачена можливість конвалідації шлюбу як зареєстрованого без вільної згоди сторін, так і фіктивного.

Читайте також: Той факт, що запис про батька дитини не було зроблено за вказівкою матері, виключає можливість встановлення рішенням суду факту батьківства померлого

В силу вказівки закону (ст. 39 СК) застосування позовної давності щодо шлюбу, який є недійсним виключається, оскільки така недійсність встановлена на рівні норми закону і не вимагається пред`явлення позову.

Гіпотетично позовна давність могла б стосуватися тих різновидів недійсності шлюбу для настання яких необхідне рішення суду (ст.ст. 40 та 41 СК), адже саме у цьому разі слід пред`являти позов про визнання шлюбу недійсним. Проте згідно з положеннями ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується. Тобто всі вимоги, пов’язані з недійсністю шлюбу на підставі ст.ст. 40 та 41 СК України, виключені зі сфери дії позовної давності.

За висновком ВС у цій справі суди відмовили в задоволенні позову із взаємовиключних мотивів; зробили передчасний висновок про недопустимість як доказу у справі висновку комплексної судово-психіатричної експертизи, яка була призначена в межах кримінального провадження; не врахували, що шлюб по своїй суті не є правочином, а тому до конструкції недійсності шлюбу положення ЦК України про правочини, зокрема й норми § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» гл. 16 ЦК України, не можуть бути застосовані; не звернули уваги, що згідно з положеннями ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, а отже зробили передчасний висновок про відмову у задоволенні позову.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.