На українців, які подали заяву про надання статусу біженця, може поширюватися спеціальний закон

У Законі про допомогу громадянам України (далі – Спеціальний закон, спецзакон), які перед війною знайшли притулок у Польщі, що вже діє, також передбачено відкриті двері для тих, хто після перетину кордону подав заяву про надання статусу біженця або декларував свій намір. Вони зможуть скористатися спрощеною процедурою легалізації перебування на 18 місяців, якщо відкликають таку заяву чи декларацію.

Спеціальний закон уже діє з 24 лютого цього року. Він стосується не всіх громадян України, які прибули до Польщі у зв’язку з війною, а тих , хто прибув на її територію безпосередньо зі своєї батьківщини, або громадян України, які мають карту поляка, які прибули на територію з сім’ями через ці військові дії. Сюди також включатимуться особи, які не мають громадянства України, але перебувають у шлюбі з громадянином України, за умови, що вони прибули на територію Республіки Польща безпосередньо з території України та у зв’язку з бойовими діями, які ведуться на території цієї країни.

Читайте також: Мін’юст Польщі: Фонд справедливості для допомоги постраждалим від війни в Україні

Якщо такі особи захочуть залишитися в Польщі, їхнє перебування вважатиметься законним протягом 18 місяців, рахуючи з 24 лютого цього року. Схожа ситуація і з дітьми, народженими в Польщі українками, які приїхали до Польщі безпосередньо з України. Через 9 місяців особи, перебування яких визнано законним, можуть подати заяву на отримання дозволу на тимчасове проживання терміном на 3 роки. Реєстрація розпочнеться з 16 березня.

Подали заяву про надання статусу біженця? Її можна відкликати

Юристи від самого початку рекомендували громадянам України утримуватися від вирішення питання про те, як легалізувати своє перебування до набрання чинності положень спецзакону. Найскладніше було тим, хто або перетинав кордон за паспортом – але не біометричним, і тим, у кого не було документів. В обох випадках в’їзд відбувався за згодою командира прикордонної служби, дійсною протягом 15 днів. Якщо в першому випадку можна було подати заяву на тимчасове проживання, то в другому випадку альтернативою були заяви про надання статусу біженця.

Читайте також: Чи потрібно подавати заяви про надання статусу біженця? Юристи радять українцям почекати

Нагадаємо, положення про спрощену легалізацію перебування не поширюються на осіб, які мають: посвідку на постійне проживання, посвідку на проживання, посвідку на тимчасове проживання, статус біженця або додатковий захист.

Відповідно до положень спеціального закону ті українці, які подали заяву про надання статусу біженця або декларували бажання подати таку заяву, можуть відмовитися від цього. Якщо вони це зроблять, на них поширюватимуться положення спеціального закону.

Більше того, уряд своєю постановою має визначити коли цей спрощений спосіб припинить діяти, і враховуватиме, серед іншого, кількість іноземців, які прибувають на територію Польщі, становище цивільного населення та перспективи припинення бойових дій на території України, а також міркування оборони, державної безпеки та охорони громадської безпеки й порядку.

Як узаконити перебування?

Закон також передбачає, що якщо в’їзд громадянина України не був зареєстрований начальником прикордонної застави під час прикордонного контролю, його перебування на території Республіки Польща реєструється органом ґміни. Така реєстрація перебування відбувається за заявою українця, поданою не пізніше 60 днів з дня в’їзду на територію Республіки Польща. Громадяни України також отримають номери PESEL, що дозволить надавати цим людям низку державних послуг. Реєстрація стартує 16 березня. У свою чергу, Головний комендант прикордонної служби вестиме в системі ІКТ Прикордонної служби реєстр громадян України, які прибули на територію Республіки Польща безпосередньо з території України та у зв’язку з бойовими діями, та які подали заяви про легалізацію перебування.

Цей реєстр буде включати:

1) дані:

• ім’я (ена) та прізвище (а),
• дату народження,
• громадянство (громадянство),
• стать,
• тип документа, що є підставою для перетину кордону, якщо такий є,
• серію та номер документа, що є підставою для перетину кордону, якщо такий є,
• унікальний номер у реєстрі,
• номер PESEL – якщо він був присвоєний.

2) відомості про дату:

• перетину кордону,
• подання заявки,
• інформація про дату закінчення періоду перебування на території Республіки Польща, яка вважається законною відповідно до ст. 2 пункту 1;

3) відомості про особу, яка фактично здійснює опіку над дитиною, у тому числі:

• особисті дані,
• вказівка ​​на спорідненість з дитиною – якщо така є, а за її відсутності – інші відносини між цією особою та дитиною.

Головний комендант матиме 30 днів, щоб внести цю інформацію до реєстру з дати надання органами комунальної влади інформації про подання заяви.

Читайте також: Польські пенсії, що виплачувалися в Україні, платитимуть в інших країнах

Реєстр має містити такі дані про особу:

• ім’я (імена);
• прізвище;
• унікальний реєстраційний номер, присвоєний органом влади України;
• громадянство;
• прізвище матері неповнолітнього, якщо це підтверджено документально;
• прізвище батька неповнолітнього, якщо це підтверджено документально;
• PESEL номери батьків, якщо вони присвоєні та відомі;
• дату народження;
• місце народження;
• країну народження;
• стать;
• дату в’їзду на територію Республіки Польща;
• дату подання заяви;
• відмітку про те, чи були зібрані відбитки пальців;
• відмітку про результат або причини відсутності перевірки дати внесення;
• відомості про особу, яка фактично доглядає за дитиною, включаючи номер PESEL, дані та вказівку на спорідненість;
• спорідненість з дитиною – якщо така є, а за відсутності – інші відносини між цією особою та дитиною;
• заяву про прибуття на територію Республіки Польща безпосередньо з території України у зв’язку з бойовими діями, що ведуться на території цієї держави;
• заяву про те, що жінка є дружиною громадянина України, який прибув на територію Республіки Польща безпосередньо з території України у зв’язку з воєнними діями, які ведуться на території цієї держави;
• декларацію про достовірність даних, що містяться в заяві, та застереження: «Мені відомо про кримінальну відповідальність за подання неправдивої декларації»;
• розбірливий власноручний підпис заявника або анотація працівника комунальної влади із зазначенням причини відсутності підпису;
• власноручний підпис особи, якій виповнилося 12 років, або відмітка працівника комунальної влади про причину відсутності підпису.

Запис також може включати, серед іншого:

• адресу електронної пошти;
• номер мобільного телефону;
• підтвердження довіреного даних профілю, зазначеного у ст. 3 п. 14 Закону від 17 лютого 2005 р. про комп’ютеризацію;
• види діяльності суб’єктів, що виконують державні завданн;
• зобов’язання виїхати з Польщі – продовження до кінця року.

Спеціальний закон діє з 24 лютого, але він містить низку положень, які регулюють легалізацію перебування громадян України в різних ситуаціях. Якщо останній день перебування громадянина України на території Республіки Польща за національною візою припадає на період з 24 лютого 2022 року, термін перебування на підставі цієї візи та термін дії цієї візи продовжено до 31 грудня 2022 року , якщо протягом цього часу закінчиться термін дії дозволу на тимчасове проживання, наданого громадянину України.

З іншого боку, якщо після 24 лютого для громадянина України закінчився термін виїзду з території Польщі або період добровільного повернення в країну, цей термін подовжується до 18 місяців.

Це також стосується останнього дня терміну дії:

• карти на проживання,
• польських документів, що посвідчують особу громадянина України,
• “дозволу на перебування”.

Патриція Роєк-Соча

Посилання в тексті статті можуть напряму вказувати на відповідні документи в програмі LEX. Щоб переглянути ці документи, необхідно увійти в програму . Доступ до вмісту документів у програмі LEX залежить від наявних ліцензій.

Текст польською на Prawo.pl

Поділитися

Твітнути