Думка експерта
Війна і боротьба з корупцією. Робота антикорупційних органів під час воєнного стану
Андрій БОРОВИК,
виконавчий директор Transparency International Ukraine
Із 24 лютого Україна живе в умовах війни. З того дня частина з нас завмерла в заціпенінні, інші, навпаки, дуже швидко перейшли на воєнні рейки — попередній непростий досвід революцій та протистоянь дався взнаки. Деякі бізнеси вимушено перелаштовуються чи закрили виробництва, люди мігрують й емігрують, а державні інституції налаштовують діяльність у нових обставинах.
Органи антикорупційної системи — Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції, Агентство з розшуку і менеджменту активів та Вищий антикорупційний суд — також продовжили працювати, але по-різному адаптувалися до воєнних реалій. У мирний час детективи НАБУ і прокурори САП активно викривали порушників закону й вели досудові розслідування їхніх справ. Із початком війни вони продовжують робити те саме, хоча і з меншою резонансністю.
Читайте також: Корупція на війні гірша за мародерство
Так, НАБУ і САП затримали й уже завершили розслідування щодо фігуранта «газової справи Онищенка» — директора ТОВ «Торговий дім Київгазенерго» Якимащенка. Також антикорупційні детективи і прокурори затримали фігуранта справи Південноукраїнської АЕС, який перебував у міжнародному розшуку.
За 100 днів війни детективи і прокурори скерували до суду декілька резонансних проваджень: щодо суперхабара у 6 млн доларів Укрзалізниці, брата голови ОАСК Павла Вовка, підкупу екс-директора ДБР Романа Труби та інші.
В той же час Антикорупційний суд із 24 лютого і по червень ухвалив сім вироків щодо 9 осіб, три з яких на підставі угод. Виглядає немало, але відчуття таке, що загальний темп розгляду справ таки обґрунтовано уповільнився. Звісно, що в умовах постійних ракетних загроз неможливо гарантувати безпечне правосуддя всім учасникам судового процесу. Через це деякі засідання відбуваються онлайн, а інші переносяться. Процес уповільнює й те, що іноді підозрювані не виходять на зв’язок, а хтось зі сторін воює на фронті. Попри це, ВАКС здійснює правосуддя й постійно звітує про свою роботу на сайті. Станом на 27 травня слідчі судді опрацювали 516 процесуальних документів, серед яких клопотання про зміну «запобіжки», скарги тощо.
Антикорсуд також перераховує гроші, внесені як застава, на потреби Збройних Сил України. За цей час завдяки ініціативам прокурорів, заставодавців і фігурантів у такий спосіб вдалося передати армії понад 447 млн гривень. Одним із найбільших внесків у цю суму є 6 млн доларів суперхабара, з якого ВАКС зняв арешт і відправив на потреби ЗСУ. Агентство з розшуку та менеджменту активів також продовжує виконувати свою основну функцію — розшукує активи злочинців. Саме агентство «вполювало» яхту Медведчука, яка зараз перебуває в його управлінні. Також АРМА може отримати в управління майно (картини, антикваріат, годинники, золоті монети тощо), яке правоохоронці вилучили в маєтку екс-очільника ОПЗЖ під час обшуків. Агентству передають й активи у кримінальних справах, пов’язаних з війною. В управління АРМА вже перейшли російські літаки та залізничні вагони, а також білоруські вантажівки.
Читайте також: Нова Методологія управління корупційними ризиками
Агентство поступово відновлює свої прямі обов’язки. На початку травня було відновлено продаж арештованого майна через систему електронних торгів СЕТАМ, хоча й не всі лоти вдалося продати. Принагідно згадаємо, що більш прозорий і конкурентний процес продажу можна здійснювати в системі Prozorro.Sale. А от НАЗК залишило в роботі активними лише деякі з профільних функцій – наприклад, надання роз’яснень, запобігання корупції та виявлення корупційних ризиків у законодавстві.
Нові повноваження і виклики
Наразі антикорупційні детективи та прокурори допомагають Офісу Генерального прокурора збирати докази воєнних злочинів окупантів: фіксують інформацію від потерпілих та очевидців, а співробітники Управління спеціальних операцій НАБУ, які володіють навичками саперів, разом із колегами з СБУ провели розмінування парку Горького та Саржиного Яру в Харкові. Окрім того, аналітики та юристи бюро в спільній українській робочій групі Task Force розшукують активи підсанкційних чиновників, олігархів та інших посадовців за кордоном. У Task Force беруть участь представники не тільки НАБУ, а й НАЗК та АРМА. Нацагентство разом з іншими запустили портал, де кожен може повідомити про майно росіян, причетних до війни, а агентство з розшуку і менеджменту активів бере участь у засіданнях між українським Task Force і Task Force Європейської комісії з питань заморожування та конфіскації активів. Подібна співпраця важлива для обміну даними про майно громадян рф. НАЗК ж зосередило більшу частину своєї непрофільної роботи на санкційній політиці. Для цього агентства разом з МЗС створили портал «Війна й санкції», де можна дізнатися, на кого вже наклали санкції, які країни відтягують цей процес, і закликати ввести обмеження на конкретних людей чи компанію.
НАЗК ідентифікувало понад 12 тис. фізичних та 3 тис. юридичних осіб, які причетні до агресії проти України, для накладення на них санкцій в Україні станом на 25 травня. Зазначимо, за останній час в агентстві відбулися й кадрові зміни. Голова НАЗК Олександр Новіков призначив своїм заступником екс-директора НАБУ Артема Ситника. Поки складно говорити, чи стане плідним таке рішення, але теоретично антикорупційний досвід Ситника може стати в нагоді агентству.
Натомість в АРМА кипить законотворча діяльність, хоча деякі ініціативи викликають сумніви. Так, агентство запропонувало дозволити їм купити військові облігації на 800 млн грн депозитного портфеля. Це, нібито, допоможе законно спрямувати гроші підозрюваних і обвинувачених на потреби армії. Утім, це не корелюється з основною функцією АРМА – збереження економічної вартості активів.
Як бачимо, всі антикорупційні органи по-різному допомагають наблизити перемогу у війні. Деякі працівники НАБУ і прокурори САП разом з виконувачем обов’язків голови Максимом Грищуком пішли на фронт, при НАЗК запустили Штаб гуманітарної допомоги, а АРМА передало на потреби армії майно, яке вже перебуває в управлінні: техніку, авто тощо. Разом із тим, допомога на воєнному фронті не знімає з антикорупційних органів обов’язок виконувати свої основні функції.
Тож АРМА має не тільки шукати, але й ефективно управляти активами. Але зараз ця частина повноважень виконується не на повну. По-перше, частина майна, яке передано агентству, перебуває на тимчасово окупованих територіях. Це блокує процес його передачі в управління. По-друге, конкурсні відбори управителів не проводяться прозоро на 100% через закриті реєстри.
У НАЗК призупинені контроль звітності політичних партій, перевірка декларацій і моніторинг способу життя посадовців. Крім того, агентство обмежило доступ до публічно ї частини Реєстру декларацій, Реєстру звітів партій POLITDATA та Реєстру корупціонерів.
Та найгостріше зараз постала проблема відсутності керівництва. З п’яти голів антикорупційних органів чотири – це виконувачі обов’язків.
А роль першого керівника дуже важлива в системі протидії корупції. У випадку із САП саме керівник має прямий вплив на долю справ, особливо щодо спеціальних суб’єктів (суддів, народних депутатів, топ-керівників тощо). Наразі ж конкурси з обрання очільника НАБУ і САП необґрунтовано заморожені. Конкурс АРМА зрушив з місця 23 травня. Комісія вперше з початку війни зібралася й повідомила, що 10 кандидатів готові продовжувати відбір.
Надалі члени комісії планують розробляти графік співбесід. Біда в тому, що ще до воєнних дій конкурс АРМА потребував перезапуску.
Процедура обрання голови ВАКС дещо відрізняється від інших конкурсів. Скликаються збори суддів, на яких обговорюються всі кандидати, а потім шляхом таємного голосування більшістю голосів обирається голова. Шостого травня, як відомо, сплив строк повноважень Олени Танасевич, замість неї наразі тимчасово функції голови здійснює суддя Апеляційної палати ВАКС Олег Павлишин — як суддя, який має найбільший стаж роботи на посаді.
Водночас, і це важливо, якщо процес відбору не поновиться в тому ж НАБУ та Спеціалізованій прокуратурі і не буде обрано незалежних і професійних керівників, то досягнення всієї антикорупційної реформи опиняться під загрозою. А їх критично важливо зберегти і примножити після перемоги.
Останні дані Індексу сприйняття корупції засвідчили, що Україна не зробила великого стрибка в боротьбі з корупцією. Були певні позитивні зміни, але чимало питань лишилися в підвішеному стані, як-от прийняття Антикорупційної стратегії чи завершення судової реформи. Війна не повинна відтермінувати їх вирішення.
Джерело: Юридичний вісник України
