Судова практика
Непоінформованість чоловіка про застосування донорських ембріонів для штучного запліднення дає йому право оспорювати батьківство
3 серпня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 344/1962/19 залишив без задоволення касаційну скаргу у справі за позовом чоловіка, який не був проінформований про таку методику лікування безпліддя для прийняття добровільного рішення стати батьком дитини, яка генетично з ним не пов’язана.
Чоловік звернувся до суду з позовом до жінки, у якому просив виключити відомості про нього як батька дитини з актового запису про її народження з тієї підстави, що він не є біологічним батьком дитини.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив, оскільки дитина народилася в зареєстрованому шлюбі з застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), на що позивач надав згоду.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив з тих мотивів, що позивач, підписавши заяву щодо застосування ДРТ, надав згоду на застосування методу ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення), який стосується використання репродуктивного матеріалу подружжя, водночас згоди на використання таких ДРТ, як донація гамет та донація ембріонів, яка оформляється окремою заявою пацієнта, не надавав.
У касаційній скарзі адвокат як представник відповідача вказував на те, що позивач відповідно до ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 7 ст. 281 ЦК України повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік – батьком дитини.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ч. 1 та 2 ст. 136 СК України).
Суди встановили, що кровне споріднення між позивачем та сином відсутнє. Позивач (передбачуваний батько) виключається як біологічний батько дитини (звіт щодо тесту на батьківство).
Згідно з ч. 1 ст. 123 СК України, у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
Читайте також: ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства
Відповідно до ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до ч. 1 ст. 123 цього Кодексу.
Закріплення таких правових гарантій захисту прав дитини цілком логічне та обґрунтоване, оскільки, якщо чоловік добровільно визнав своє батьківство, знаючи про те, що він не є біологічним батьком, то його права не вважаються порушеними.
Головною умовою правомірності надання медичної допомоги та проведення будь-якого медичного втручання є добровільна згода на це відповідної особи.
Відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик ДРТ, регулюються Порядком, який визначає механізм та умови застосування методик допоміжних репродуктивних технологій.
Так, у розділі І «Загальні положення» Порядку визначено, що питання щодо застосування методик ДРТ вирішується після оформлення заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, медичного огляду та відповідного обстеження (п. 1.8).
У Заяві пацієнта щодо застосування ДРТ слід вказати, на яку саме методику допоміжної репродуктивної технології пацієнт надає згоду в чітко визначеному для цього місці в нормативній формі.
Читайте також: Біологічний батько не зобов’язаний утримувати до досягнення повноліття дитину, яку всиновив інший чоловік
Суди встановили, що заяви сторін засвідчили їх добровільну згоду про надання медичної допомоги методами допоміжних репродуктивних технологій ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення). Однак, у процесі лікування безпліддя сторін були використані ДРТ, які передбачені розд. V Порядку «Донація гамет та ембріонів».
Для використання ДРТ, які передбачені розд. V Порядку, обов’язковою умовою є складання Заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій із гаметами/ембріонами донорів усталеної форми, а саме за формою, наведеною в додатку 16 до цього Порядку.
Однак позивач не складав таку заяву і на час реєстрації батьком дитини не знав, що не є її біологічним батьком.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що згода батька на використання для лікування безпліддя донорських ембріонів, має фундаментальне значення для виникнення у нього батьківських прав та обов’язків, адже така методика лікування виключає будь-яку кровну спорідненість батька з дитиною. Позивач мав бути проінформованим про таку методику лікування для прийняття добровільного рішення стати батьком дитини, яка генетично з ним не пов’язана, що відповідало б ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підготував Леонід Лазебний
