Думка експерта
Про відзив як спеціальний процесуальний документ
Не так давно суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ян Берназюк виступив із лекцією «Відзив як спеціальний процесуальний документ: особливості адміністративного судочинства». Відбулося це в межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів окружних адміністративних судів, організованої Національною школою суддів України.
Як зазначив суддя, відзив як спеціальний процесуальний документ безпосередньо пов’язаний щонайменше з двома конституційними принципами (засадами) судочинства, які закріплені в ч. 1 ст. 129 Основного Закону України: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Відзив також нерозривно пов’язаний із правом особи на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Читайте також: 60 нових зразків процесуальних документів для адвокатського іспиту
Нагадаємо, відзив на позовну заяву як процесуальний документ у всіх юрисдикціях — це фактично заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог, а також позиція стосовно визнання позову повністю або частково, а неподання відповідачем відзиву може бути розцінено судом як визнання позову за замовчуванням або за законом. Суддя вказав, що відповідно до ч. 4 ст. 47 КАС України, крім прав та обов’язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати процесуальними правами (ч. 2 ст. 45 КАС України).
На відміну від КАСУ, згідно з положеннями ч. 1 ст. 135 ГПК та ч. 1 ст. 148 ЦПК суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.
Як було зазначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, але, разом із тим, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ст. 9 КАС України). Відповідно до ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Проте є категорія спорів, в яких вимога до оперативності їх вирішення фактично позбавляє учасників справи певних процесуальних прав. Так, відповідно до ч. 2 ст. 283-1 КАС України у справах про застосування санкцій, особа, щодо якої ставиться питання про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», має право подати відзив на позовну заяву в дводенний строк із дня одержання позовної заяви. У справах за адміністративними позовами про оскарження рішень у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, протягом одного дня з дня одержання відповідного повідомлення, відповідач зобов’язаний отримати в суді копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви й доданих до неї документів та в дводенний строк із дня одержання такої ухвали й копій документів подати безпосередньо до канцелярії суду відзив на позовну заяву та копії оскаржуваних рішень і документів, що стали підставою для їх прийняття (ч. 5 ст. 289-1 КАС України).
Джерело: Юридичний вісник України
